Телескоп «Джеймс Вебб» вперше сфотографував Марс

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» отримав світлини Марса та роздивився його спектр. Завдяки камері NIRCam у ближньому інфрачервоному діапазоні вдалося побачити найбільший кратер Гюйгенс, «темну пляму» вулканічних порід на рівнині Syrtis Major, а також рівнину Еллада. А в спектрі планети телескоп роздивився крижані хмари, уточнив склад атмосфери та навіть деяких гірських порід. Про перші результати дослідження Марса телескопом NASA пише у своєму блозі.

Зліва зображена «еталонна» мапа спостережуваної півкулі Марса, створена за допомогою орбітальної станції MRO. Згори зліва — зображення NIRCam на довжині хвилі у 2,1 мікрона, на якому видно особливості рельєфу. А внизу справа показана світлина, отримана на довжині хвилі у у 4,3 мікрона. NASA, ESA, CSA, STScI, Mars JWST / GTO team

Зліва зображена «еталонна» мапа спостережуваної півкулі Марса, створена за допомогою орбітальної станції MRO. Згори зліва — зображення NIRCam на довжині хвилі у 2,1 мікрона, на якому видно особливості рельєфу. А внизу справа показана світлина, отримана на довжині хвилі у у 4,3 мікрона. NASA, ESA, CSA, STScI, Mars JWST / GTO team

Ще однією (і поки найближчою) ціллю інфрачервоного телескопа імені Джеймса Вебба став сусідній до нас Марс. Попри близькість, а отже і яскравість для телескопа планети, астрономам вдалося підлаштувати інструменти «Джеймса Вебба» так, щоб роздивитися планету в ближньому інфрачервоному діапазоні. На світлині, яку отримали на довжині хвилі у 2,1 мікрона за допомогою камери NARCam, можна роздивитися деталі поверхні майже так, як їх видно з орбіти. На знімку можна роздивитися найбільший метеоритний кратер Марса Гюйгенс, значно темніші вулканічні породи Syrtis Major Planum, а також світлішу «пляму» — рівнину Еллада, яка лежить на 9 кілометрів нижче навколишньої височини.

Якщо ж дивитися на Марс з довшої довжини хвилі у 4,3 мікрона, то можна оцінити її теплове випромінювання. Найяскравіша частина відповідає найгарячішому місцю, яке найактивніше потрапляє під вплив сонячного випромінювання, а вже ближче до полюсів яскравість знижується. Причому у випадку рівнини Еллада, яка знаходиться набагато нижче, «темність» зображення говорить про вищий атмосферний тиск, який пригнічує теплове випромінювання на цій довжині хвилі через поглинання молекулами вуглекислого газу.

Також вчені отримали і спектр Червоної планети за допомогою спектрографа NORSpec, який працює у ближньому інфрачервоному діапазоні. Як пише NASA, за попереднім аналізом можна розрізнити пил, крижані хмари, воду, чадний газ та вуглекислий газ в атмосфері планети. Повідомляється, що завдяки цим даним вчені зможуть уточнити регіональний розподіл речовин в атмосфері Марса.

Перший спектр Марса у ближньому інфрачервоному діапазоні, який отримав телескоп. NASA, ESA, CSA, STScI, Mars JWST / GTO team

Перший спектр Марса у ближньому інфрачервоному діапазоні, який отримав телескоп. NASA, ESA, CSA, STScI, Mars JWST / GTO team

Це вже друга ціль у Сонячній системі, на яку звернув увагу «Джеймс Вебб». Також він двічі фотографував Юпітер, роздивившись його туман і полярні сяйва, та навіть його супутників — Європу, Тебе і Метіду.

Але головні цілі телескопа все ж знаходяться дуже далеко — на початку Всесвіту

🔴🔴«Джеймс Вебб» відшукав пару кандидатів у галактики, які могли виникнути всього через 300-400 мільйонів років після Великого вибуху

📷На найбільше з на сьогодні отриманих за допомогою телескопа фото також потрапила дуже давня галактика. Вона могла існувати вже за 400 мільйонів років після Великого вибуху.

⌛Але рекорд кандидата на найдавнішу галактику, знайдену «Джеймсом Веббом», тримає «червона крапка» на знімку, що могла існувати всього через 250 мільйонів років після Великого вибуху

Оновлено о 21.35: На відстані 1,5 мільйона кілометрів «Джеймс Вебб» знаходиться від Землі, працюючи у другій точці Лагранжа системи Земля-Сонце. Ми помилково назвали цю відстань відстанню від телескопа до Марса