За допомогою комп'ютерного моделювання планетологи підтвердили, що навколоземний астероїд (469219) Камоалеви може мати Місячне походження. Вчені відтворили зіткнення, яке могло статися кілька мільйонів років тому та визначили потенційний кратер від нього на Місяці. Це допоможе зрозуміти, як формувалися й інші астероїди навколо Землі, зокрема ті, що потенційно загрожують їй зіткненням. Стаття опублікована в журналі Nature Astronomy.
Положення та загальний вигляд місячного кратера Джордано Бруно, з якого міг був викинутий астероїд Камоалева. Зліва – карта зворотного боку Місяця (Lunar QuickMap), праворуч – топографічна карта кратера (Lunar Reconnaissance Orbiter). Nature Astronomy, 2024
Чому звернули увагу на цей астероїд?
Астероїд Камоалева з діаметром 36-60 метрів відкрили ще 2016 року в рамках проєкту відстеження потенційно небезпечних астероїдів, а зараз він є однією з цілей китайської місії «Тяньвень-2». Астероїд цікавий вчений тим, що обертається навколо своєї осі швидше, ніж більшість відомих астероїдів. Крім цього, його обертання навколо Сонця синхронізовано з орбітою Землі, що створює враження, ніби він обертається навколо нашої планети. Іншою особливістю астероїда є те, що він має в складі компоненти, аналогічні місячним силікатам, що були знайдені в зразках поблизу місячного кратера Джордано Бруно і доставлених «Аполлоном-14» та «Луной-24».
Зображення кратера Джордано Бруно на Місяці з орбітального апарату NASA Lunar Reconnaissance Orbiter, де видно висоту кратера, а також пагорби та нерівну природу дна. NASA / Goddard / Arizona State University
Вчені припускають, що враховуючи аномально швидке обертання астероїда та його склад, він може бути молодим астероїдом, який сформувався як суцільний камінь, а не є класичним астероїдом з купи уламків, як наприклад, (25143) Ітокава або (101955) Бенну. Це спонукало вчених розглянути гіпотезу місячного походження астероїда, для чого вони звернулися до комп'ютерного моделювання.
Що вдалося виявити з симуляції зіткнення?
Астрономи оцінили розміри та кількість потенційних уламків, які могли бути викинуті з кратера на Місяці. З'ясувалося, що для викиду об’єкта розміром з астероїд Камоалева та створення кратера не менше 10–20 кілометрів необхідно мати тіло розміром не менше 0,78–1,44 кілометра, який утворить від 300 до 1250 уламків. Зважаючи на це, вчені припускають, що астероїд Камоалева походить саме з кратера Джордано Бруно на зворотному боці Місяця, який має діаметр 22 кілометри і вік 1–10 мільйонів років.
Імовірно, на орбіті біля Землі перебувають і інші фрагменти Місяця викинутого з кратера Джордано Бруно, подібні до астероїда Камоалева. Вчені сподіваються, що їхня гіпотеза буде перевірена місією «Тяньвень-2», яка стартує в наступному році і доставить зразок з астероїда Камоалева.
Чому ці дослідження важливі?
Астероїди розміром у десятки метрів ніколи не досліджувалися космічними місіями. Через це вони є одними з найменш вивчених малих тіл, навіть незважаючи на те, що вони представляють найчастішу небезпеку для Землі. Завдяки кращому розумінню їх походження вчені зможуть робити точніші прогнози щодо можливої загрози зіткнення астероїдів із нашою планетою.