Зонд DART, який протаранив астероїд Діморф заради зміни його траєкторії, позбавив астероїд близько мільйона кілограмів маси. Такого висновку дійшли вчені, аналізуючи світлини Діморфа до та після зіткнення. Така втрата матеріалу свідчить про те, що астероїд не є монолітним, а складається зі зліплених гравітацією уламків. Свої висновки дослідники представляли на зустрічі Американського геофізичного союзу, а коротко про них розповідає на своєму сайті NASA.
Це зображення зібране з кількох світлин Діморфа, отриманих астрономами обсерваторії Магдалена-Рідж 30 листопада. Magdalena Ridge Observatory / NM Tech
Що сталося з астероїдом?
Астероїд Діморф з подвійної системи (65803) Дідим, що знаходиться на відстані 11 мільйонів кілометрів від Землі, став піддослідним для проєкту DART (Double Asteroid Redirection Test). Метою проєкту було спробувати тараном змінити траєкторію потенційно небезпечного для нашої планети астероїда, щоб використовувати це у рамках програми із захисту Землі від них.
26 вересня на швидкості 6,2 кілометра на секунду Діморфа протаранив 550-кілограмовий зонд DART. Це змусило астероїд змінити орбітальний період обертання навколо свого сусіда Дідима на 32 хвилини, а також випустити аж два хвости з викинутого від зіткнення матеріалу. І за ними вчені змогли оцінити не лише успіх місії, а і дізнатися більше про сам астероїд.
Як поживає Діморф?
За астероїдом до та після зіткнення спостерігали як наземні обсерваторії, так і космічні, у тому числі і власний кубсат зонда LICIACube. Це дозволило дослідницькій групі місії дійти висновку, що астероїд міг втратити від мільйона до 10 мільйонів кілограмів маси. Для астероїда масою приблизно у 5 мільярдів кілограмів це приблизно 0,2 відсотка його матеріалу.
Однак головною ціллю вчених було уточнити один з основних параметрів успіху місії — коефіцієнт β, що вкаже на ефективність передачі імпульсу від зонда до астероїда. Це співвідношення імпульсу астероїда після зіткнення до імпульсу зонда, що здійснив таран. За ним вчені отримають можливість розраховувати майбутні місії, призначені для небезпечних для Землі астероїдів. Цей коефіцієнт для Діморфа оцінили у 3,6, що говорить про те, що на зміну орбітального періоду астероїда вплинула втрата ним матеріалу, а не саме зіткнення.
Також цей параметр дозволив дізнатися більше про сам астероїд. Зокрема, що Діморф не є монолітним тілом, а складається зі з'єднаних гравітацією окремих уламків. Імовірно, уламків його сусіда Дідима — вчені припускають, що астероїди складаються з одного і того самого матеріалу.
Як пише NASA, ні до, ні після зіткнення астероїди не несуть небезпеки зіткнення із Землею. Для цього існує ще півтори тисячі потенційно небезпечних з понад 30 тисяч навколоземних астероїдів.
Як це було
💥Тут можна побачити знімки астероїда після зіткнення, які зробив кубсат LICIACube з відстані у 56 кілометрів від Діморфа
👀Також є світлини Діморфа, які зробили телескопи «Габбл» і «Джеймс Вебб»
🔭Хвіст з уламків Діморфа, що простягнувся на 10 тисяч кілометрів, бачила наземна обсерваторія SOAR. Пізніше хвіст роздвоївся, що помітив «Габбл»