Три роки війни поглядом науки. Як російське вторгнення змінило життя українців і нашкодило природі

Інна Радевич 24 Лютого

Три роки тому українці прокинулися від перших вибухів у раніше мирних містах. І хоча, всупереч очікуванням росії, життя в Україні не зупинилося, але воно змінилося. Деякі з цих змін були очевидними: ми навчилися відновлювати будинки після обстрілів і шкодували за тим, що відновити неможливо, як-от Каховську ГЕС.

Але були й менш помітні зміни: у міграції хижих птахів, пристосуванні науковців до роботи під обстрілами та навіть тому, що змушувало українців гуртуватися в соцмережах. До третьої річниці повномасштабного вторгнення ми зібрали всі наші матеріали про наслідки російсько-української війни з надією, що день, коли нам не доведеться писати такі тексти, настане якнайшвидше.

В Україні неодноразово фіксували воєнні злочини росіян

За три роки повномасштабного вторгнення словосполучення «воєнні злочини» стало знайомим кожному українцю. Один із таких злочинів на Запоріжжі зафіксували американські науковці з проєкту «Обсерваторія конфлікту». За допомогою супутникових знімків вони встановили, що солдати 429-го мотострілецького полку збройних сил рф збудували укріплення на території щонайменше двох стародавніх курганів.

Цим вони наразили археологічні пам’ятки на небезпеку та порушили Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, протоколи Женевської конвенції та норми звичаєвого міжнародного гуманітарного права. Ніби цього мало, росіяни також зобразили на землі поблизу курганів велетенський фалос.

Інший воєнний злочин — системні обстріли лікарень у Маріуполі — також підтвердили за допомогою аналізу супутникових знімків. Науковці з’ясували, що за період облоги міста росіяни пошкодили 77 відсотків медичних закладів у місті. Причому постраждали як великі, так і малі будівлі медичного призначення, що вказало на невипадковий характер цих обстрілів.

Від військових дій російської армії страждає не лише культурне, але й наукове надбання України. Розташований у Харківській області найбільший у світі радіотелескоп УТР-2, що може фіксувати низькочастотне випромінювання, спершу був окупований російськими військами, які замінували близько 80 відсотків його території, а потім ще й постраждав від обстрілів.

Попри це та знеструмлення станції науковці продовжують проводити вимірювання за допомогою телескопа, у тому числі завдяки міжнародній допомозі. Дослідники сподіваються, що в майбутньому УТР-2 та його вдосконалена версія ГУРТ зможуть доєднатися до європейської мережі низькочастотних телескопів, яка досліджує радіоспалахи від далеких екзопланет і зір, зокрема, у пошуках позаземного життя.

Російські війська позбавили українців здоров’я

Поки науковці намагаються знайти сліди позаземного життя, життю на Землі загрожує криза антибіотикорезистентності — коли бактерії-збудники хвороб стануть стійкими до більшості лікарських засобів, які зараз використовують для боротьби з ними. І, як виявилося, російська війна доклала руку й до цього: у постраждалих від обстрілів цивільних знаходили більше стійких до антибіотиків штамів бактерій. А українські шпиталі вже стикнулися з тим, що для лікування інфекцій у деяких військових необхідно застосовувати комбінації з різних антибіотиків.

Утім війна вплинула не лише на фізичне, але й на ментальне здоров’я українців, причому її вплив відчули й ті, хто стикнувся з наслідками російського вторгнення ще у 2014. Науковці з’ясували, що через війну українські чоловіки, а особливо військові, внутрішньопереміщені особи та мешканці прифронтових населених пунктів, почали частіше зловживати спиртним. Основною причиною для цього виявилося намагання самотужки впоратися з психологічними проблемами в умовах, коли підтримки та кваліфікованої допомоги бракує.

Повномасштабне вторгнення зруйнувало екосистеми та прискорило зміни клімату

Від російської агресії постраждали не лише українські люди, але й навіть тварини. Так хижі птахи підорлики, які й до 2022 року мали статус вразливого виду, були вимушені змінити свої маршрути міграції, які пролягали територією України. Тепер їхній шлях із півдня на північ став довшим, а зупинок на перепочинок на ньому стало менше, через що ці птахи можуть втратити шанси на успішне виведення потомства.

У Харкові через війну постраждали місцеві кажани — руді вечірниці. До цього призвело руйнування чи повне знищення будівель, де раніше зимував цей вид рукокрилих. Внаслідок нього станом на 2023 рік вже загинуло близько семи тисяч кажанів, які втратили прихисток чи опинилися ув’язненими під завалами.

Наслідки для довкілля від російського вторгнення не обмежуються територією України. Як з’ясували науковці, через необхідність уникати повітряного простору України та росії цивільні літаки почали використовувати більше палива. Через це викиди в атмосферу збільшилися на вісім тонн вуглекислого газу чи один відсоток від усіх викидів цивільної авіації.

Однак, звичайно, найбільшим ударом для довкілля через російську агресію став підрив греблі Каховської ГЕС. Унаслідок нього загинуло та було оголошено зниклими понад 70 людей, а унікальні екосистеми нижче й навіть вище за течією Дніпра назавжди змінилися чи навіть зникли. Серед них і Олешківські піски, які є другим за розміром піщаним простором у Європі. Повністю оцінити наслідки трагедії для цих екосистем науковці не можуть, адже проводити дослідження на окупованих росіянами територіях неможливо. Попри це приблизні екологічні збитки від підриву Каховської ГЕС складають 14 мільярдів доларів.

Крім збитків для екосистем, російське вторгнення спричинило й збільшення викидів парникових газів в атмосферу. Всього за два роки повномасштабної війни ці викиди зросли до 175 мільйонів тонн через руйнування цивільної інфраструктури та її відновлення, обстріли енергетичних об’єктів та лісові пожежі внаслідок бойових дій. За підрахунками дослідників, це призвело до збитків для клімату на 32 мільярди доларів.

Війна вплинула навіть на активність у соцмережах

Російська війна поставила й нові виклики для науки — для боротьби з дезінформацією науковці розробили нову нейромережу, що здатна відрізняти діпфейки від справжніх відео. Зокрема, після аналізу восьми годин відео з Володимиром Зеленським нейромережа змогла зі 100-відсотковою точністю відрізнити діпфейки.

Хоча соцмережі — це ідеальне місце для поширення фейкових новин, вони також допомагають поширювати й ті новини, які збільшують підтримку від іноземних партнерів. Як з’ясувалося, американці більш охоче підтримали допомогу Україні, коли дізналися про цивільні жертви та руйнування інфраструктури через російські обстріли.

Але одна з новин, що стосувалися російського вторгнення, вселяє в нас надію: у соцмережах любов до України відгукнулася людям більше, ніж ненависть до росії. Тож ми сподіваємося, що любов до України буде саме тим, що спонукатиме вас сьогодні задонатити на збір для військових, вийти на акцію на підтримку України чи поширити волонтерський пост. Разом вистоїмо!