У Харкові через повномасштабне вторгнення Росії загинуло до 7 000 рудих вечірниць — одного з найбільших у Європі видів кажанів. Це сталося через руйнування або цілковите знищення майже половини будівель, які вечірниці використовували для зимівлі, пишуть дослідники Українського центру реабілітації рукокрилих та їхні колеги у Journal of Applied Animal Ethics Research.
Харківські кажани у пастці вікон. Anton Vlaschenko et al. / Journal of Applied Animal Ethics Research, 2023
Як визначали вплив війни на кажанів?
Внесені у Червону книгу України руді вечірниці (Nyctalus noctula) на холодну пору року впадають у сплячку, для чого їм потрібний надійний прихисток. У містах вони часто обирають місцем зимівлі багатоповерхові будинки, де ховаються у щілинах бетонних блоків, іноді у кількості тисяч особин, прокидаючись в середині весни. У Харкові чисельність вечірниць на зимівлі точно не розраховували, але вчені очікують, що вона сягає до мільйона. Тому сотні тисяч цих кажанів застали бомбардування міста після великого вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, зустрівши під обстрілами сплячку та сезон розмноження. Дослідники Українського центру реабілітації рукокрилих зібрали дані щодо того, як війна вплинула на харківських рудих вечірниць, виїжджаючи на виклики для порятунку кажанів та аналізуючи повідомлення очевидців про рукокрилих.
Що зробила війна з кажанами?
Із 51 обстеженої дослідниками будівлі, які кажани використовували для сплячки, лише 28, або 54,9 відсотка, були непошкодженими. Решта були частково зруйнованими, а сім, або 13,7 відсотка — повністю знищені, ще в перші тижні повномасштабного вторгнення. Беручи до уваги кількість вечірниць, що зимували у цих місцях, науковці вважають, що руйнування вбило до 7 000 кажанів.
Повністю (а) та частково (b) зруйновані будівлі у Харкові, які вечірниці використовували для зимівлі. Anton Vlaschenko et al. / Journal of Applied Animal Ethics Research, 2023
Частина вечірниць загинула безпосередньо від бомбардувань, але інші виявилися у пастці напівзруйнованих будинків, куди залітали під час осіннього періоду активного льоту. Однією із загроз для них є залишені відчиненими або розбиті вікна, через які рукокрилі залітали всередину, але не змогли вибратися. Деякі вікна й самі стали пасткою — потрапляючи до проміжку між двома рамами старих дерев'яних вікон, кажани масово застрягають там. З подібними випадками фахівці центру реабілітації стикалися і в минулі роки, але через війну у місті їхня кількість потроїлася. За 2022 рік вони виявили 2 836 вечірниць у пастці будівель і близько 30 відсотків із них були мертвими.
Кажани у пастках будівель. Anton Vlaschenko et al. / Journal of Applied Animal Ethics Research, 2023
Водночас автори відмічають, що восени 2022 року у Харкові було нетипово багато кажанів, особливо з більшою за звичайну масу тіла. Імовірно, цьому посприяло суттєве зменшення світлового забруднення внаслідок майже повної відсутності штучної освітленості міста, яка заважала нічним тваринам, зокрема комахам, що ними живляться кажани.
Рукокрилі світу у науці
🌱 Кажанам не сподобався перехід фермерів до органічного землеробства. Але зрештою вони звикли
🤘 З'ясувалося, вони вміють гроулити подібно до дез-металістів, коли сваряться із родичами
🎵 До музики кажани теж небайдужі та розпізнають рингтони, почуті ще щонайменше чотири роки тому
🌬️ Іноді кажани злітають на висоту понад 1,5 кілометра вгору, як з'ясувалося, ловлячи нічний вітер
😷 А вампіри практикують соціальне дистанціювання, якщо хто із їхньої групи захворіє, подібно до людей у ковідну пандемію