Поблизу села Волохів Яр на Харківщині за якихось 70 кілометрів від кордону з росією знаходиться обсерваторія, унікальна не лише для української, але й для світової астрономії. Місцевий радіотелескоп є найбільшим з тих, що можуть фіксувати низькочастотне випромінювання з далеких зірок та туманностей, але російське вторгнення внесло свої корективи у його роботу. Фотограф Ерік Лусіто навідався на дослідницьку станцію, де розташований цей телескоп, та розповів Science про те, як українські науковці усіма можливими способами намагаються врятувати унікальну обсерваторію. Переказуємо, що він побачив.
Символ української радіоастрономії
Для дослідження глибокого космосу, зокрема галактик та зірок, які сформувалися незадовго після Великого Вибуху, астрономи звертаються до телескопів, які здатні вловлювати низькочастотне радіохвильове випромінювання. Такі дослідження наближають нас до розуміння ранніх етапів формування Всесвіту, але ускладнюються тим, що заряджені частинки у атмосфері Землі відбивають хвилі частотою в кілька мегагерц.
Для того, щоб вивчати ці невловимі частоти, у селі Волохів Яр на Харківщині у 1970 році збудували Український Т-подібний радіотелескоп 2-ї модифікації, або ж просто УТР-2. Його звели за ініціативи та під керівництвом академіка Семена Яковича Брауде для дослідження низькочастотних радіохвиль від восьми до 33 мегагерц, і УТР-2 досі залишається найбільшим радіотелескопом, що працює у цьому діапазоні.
УТР-2 складається з 2040 дипольних антен, виставлених на полі площею 140 гектарів у формі літери Т, чому телескоп і завдячує назвою. Кожна з антен важить одну тонну, має ширину вісім метрів і височіє на три з половиною метри над землею. За допомогою цих антен вдалося дослідити шторми на Сонці та спалахи на далеких пульсарах і поспостерігати за блискавками на Сатурні.
У 2015 році на території обсерваторії почав свою роботу наступник УТР-2 — Гігантський український радіотелескоп (ГУРТ). Цей телескоп створений на базі УТР-2, але він матиме таку будову, що дозволить постійно збільшувати робочу потужність. У 2015 запустили 275 його антен, а для того, щоб ГУРТ був у 10 разів чутливішим за УТР-2 та простішим у використанні, кількість антен має сягати двох з половиною тисяч. Науковці сподіваються, що з повною потужністю ГУРТ допоможе вивчати радіоспалахи від далеких зір, екзопланет або навіть позаземних цивілізацій.
Як росія намагалася знищити УТР-2
24 лютого 2022 року, в перший день російського повномасштабного вторгнення, погляд радіотелескопа був спрямованим на Юпітер, працюючи спільно з місією NASA «Юнона». Вже наступного дня дослідницька станція була окупована російськими військами, а протягом місяця її перетворили на військову базу.
Сліди перебування російських військових на станції — розтяжки біля головного входу та написи «обережно міни». Близько 80 відсотків території, на якій розташований УТР-2, досі замінована. Комп’ютери та решту цінного обладнання, яке можна було винести, вкрали.
УТР-2 постраждав також від обстрілів, які пошкодили частину антен, залишили головну будівлю дослідницької станції без вікон та частини даху. З 275 антен телескопа ГУРТ не пошкодженими внаслідок обстрілів та окупації залишилися до півсотні. Ангар на території станції, який за мирних часів використовували для зберігання обладнання, зараз зруйнований через вибух боєприпасів, які там зберігали російські окупанти.
Зруйнована обстрілами та мародерством російських військових кімната збору даних з телескопа. ERIC LUSITO / Science
Наука під обстрілами
Радіоастрономічний інститут НАН, який і керує станцією, спільно з європейськими колегами намагався отримати фінансування у розмірі 1,5 мільйона євро для відновлення ГУРТ, але грантова програма ЄС Horizon Europe їм у цьому відмовила. Головним чином це сталося через високий ризик повторного пошкодження станції.
Щоб забезпечити хоч частково проведення досліджень на станції, у Польщі було проведено фандрейзингову кампанію. Завдяки цьому вдалося встановити в обсерваторії сонячну панель та навіть проводити спостереження за допомогою телескопа ГУРТ. Утім, більша частина станції залишається знеструмленою.
Майбутнє української астрономії
Як зазначають працівники, головну будівлю дослідницької станції доведеться відбудовувати та модернізовувати, але це буде можливим лише після завершення війни. Відновлення УТР-2 та ГУРТ потребуватиме близько чотирьох мільйонів доларів, з яких 150 тисяч Радіоастрономічний інститут уже отримав, в тому числі як фінансування від Національної академії наук.
Закордонні астрономи сподіваються, що УТР-2 та ГУРТ зможуть доєднатися до європейської мережі низькочастотних радіотелескопів LOFAR (LOw Frequency ARray, низькочастотний масив). Це дозволить науковцям досліджувати екзопланети, можливо, навіть ті, що знаходяться в межах придатних для життя зон у віддалених зоряних системах. Крім того, використання низькочастотних радіотелескопів дозволить зафіксувати малоінтенсивне випромінювання, яке може бути слідовим після Великого Вибуху та інших подій на самому світанку Всесвіту.
Як зазначають самі працівники дослідницької станції, наукова інфраструктура існуватиме доти, доки будуть науковці, а вони поки нікуди діватись не збираються.