Зміна клімату прискорила втрату криги найвищим льодовиком Евересту

Міжнародна група науковців дослідила найвищий льодовик Евересту, який розташований на висоті понад 8020 метрів над рівнем моря, і дійшла висновку, що навіть вершина Землі відчуває наслідки спричиненого людиною глобального потепління. Їхнє дослідження вказує, що за приблизно 25 років льодовик Евересту Південне сідло стоншився на 55 метрів через зміну клімату, головним чином — через збільшення температури повітря. Про це вони написали у статті журналу NPJ Climate and Atmospheric Science.

Еверест. Жовтою стрілкою позначено розташування найбільш високогірної автоматичної метеостанції, червоною - місце добування зразка криги з льодовика. Mariusz Potocki / NPJ Climate and Atmospheric Science, 2022

Еверест. Жовтою стрілкою позначено розташування найбільш високогірної автоматичної метеостанції, червоною - місце добування зразка криги з льодовика. Mariusz Potocki / NPJ Climate and Atmospheric Science, 2022

Що передувало дослідженню?

Гори є надважливими для живих організмів, оскільки близько 50 відсотків усього біорізноманіття зосереджено в гірських регіонах, і більш ніж 1,6 мільярда людей залежать від води, що її постачають гори. Але також гори є сильно чутливими та вразливими до кліматичних змін, особливо таких стрімких, як зараз. Та процеси, які відбуваються на значних висотах, понад 5 000 метрів над рівнем моря, залишаються не до кінця вивченими. Зокрема це стосується циркуляції атмосферного повітря, змін снігового та крижаного покриву та іншого. Навіть величні Гімалаї зі славнозвісним Еверестом, який підкорили більш ніж 7 000 разів, не привернули достатню увагу вчених у плані вивчення погоди, клімату та стану льодовиків. Змінити це вирішила група науковців з Університету Мену та їхніх колег із Європи й Азії.

Що взялися досліджувати науковці?

Навесні 2019 року експедиція National Geographic та Rolex’s Perpetual Planet Everest здійснила найповніше дослідження непальської сторони Евересту, включно з вивченням біології, геології, гляціології, метеорології та картуванням місцевості. Завдяки цьому вдалося встановити дві найвищі у світі автоматичні метеостанції на висоті 7 945 та 8 430 метрів над рівнем моря, а також дослідити десятиметровий крижаний керн із найвисокогірнішого льодовика Евересту, що має назву Південне сідло і розташований на висоті понад 8 020 метрів.

У новій роботі науковці зіставили отримані під час експедиції дані, зокрема про швидкість вітру, вологість та температуру від високогірних метеостанцій, результати вивчення крижаного керна та зображень, отриманих під час фотограмметрії та супутникових спостережень. Завдяки цьому вони побудували модель, що вказала на реакцію льодовика на кліматичні зміни за останні та у наступні роки.

Що з льодовиком Евересту?

Дослідження крижаного керна вказує, що товщина льодовика Південне сідло зараз (її оцінюють у приблизно 30-50 метрів) є вдвічі меншою, ніж мала би бути, якщо брати за основу характер наростання криги за останні дві тисячі років. Тож надалі вчені провели вивчення метеорологічних, гляціологічних та кліматичних записів, щоб з'ясувати, куди ділася крига. Результати показали, що незначне скорочення товщини льодовика почалося ще в 1860-х роках. Однак суттєві й наростаючі зміни стали відбуватися із 1950-х років, відбиваючи зростання температури повітря, а найбільшою мірою крига стала відходити десь із 2000 року.

І якщо ще у середині ХХ століття процеси наростання та втрати криги Південного сідла були збалансованими, то зі зростанням температури повітря танення та випаровування води з льодовика суттєво зросли й стали переважати над формуванням криги та наростанням снігу. Цьому також посприяли посилення вітрів та зниження відносної вологості повітря в регіоні. А чим більше внаслідок цього сніговий покрив заміщується кригою на поверхні льодовика, тим менше інтенсивного сонячного випромінювання на такій висоті він може відбити, що додатково сприятиме його нагріванню та таненню. Цей фактор, за словами вчених, може прискорити втрату маси льодовика до 20 разів. І вже зараз близько 2 метрів криги льодовика, які відкладалися потягом десятиліть, втрачається щорічно.

Тож дослідження вказує на значне зменшення маси навіть такого високогірного льодовика як Південне сідло на Евересті через різку зміну клімату, спричинену людською діяльністю. За підрахунками вчених, близько 55 метрів його товщини було втрачено за приблизно 25 років, що більш ніж у 80 разів швидше за 2000-річне формування криги, яка зараз опинилася на поверхні льодовика. Але найгірше, що така тенденція спостерігатиметься й надалі зі ще більшим зростанням температури повітря, через що існує ризик взагалі втратити льодовик до середини нашого століття.