Астрономи представили нове зображення, яке зробив космічний телескоп імені Джеймса Вебба. Це яскрава в інфрачервоному діапазоні система двох галактик VV114, які переживають злиття. У них вчені сподіваються детально дослідити утворення чорних дір у злиттях, спалахи зореутворення. На зображення звернуло увагу видання New Scientist, а деталі огляду доступні у науковій програмі.
NASA / ESA / CSA / STScI. / R. Colombari
На цій світлині зображена система із двох галактик VV 114 (або іноді IC 1623) на відстані 275 мільйонів світлових років, які вже доходять фінальної стадії злиття та переживають активне зореутворення. Вони є дуже яскравими в інфрачервоному діапазоні, що їх відносять до класу яскравих інфрачервоних галактик (Luminous Infrared Galaxies, LIRGs). І спостереження за ними з можливостями «Джеймса Вебба» дозволить астрономам спостерігати за складними динамічними процесами взаємодії пилу, газу, зірок і темної матерії, які призводять до збільшення викидів енергії з активного ядра, але водночас і до спалахів зореутворення.
NASA / ESA / CSA / STScI. / R. Colombari
VV 114 є однією з чотирьох подібних галактик, які досліджуватимуть за допомогою «Джеймса Вебба» у ході програми з вивчення зв'язку між спалахами зореутворення і активністю ядер галактик у їхніх злиттях. Дослідники планують охопити весь спектральний діапазон від 1,6 мікрона за допомогою інструментів телескопа IFU NIRSPEC і MIRI, а також отримати глибокі ширококутні зображення з NIRCAM.
Таким злиття бачив «Габбл». NASA, ESA, the Hubble Heritage Team (STScI/AURA)-ESA/Hubble Collaboration and A. Evans (University of Virginia, Charlottesville/NRAO/Stony Brook University)
Над даними, які надсилає «Джеймс Вебб» працюють сотні вчених з усього світу, охоплюючи питання від найперших галактик у Всесвіті до складу атмосфер екзопланет. Так, наприклад, вже вдалося побачити кандидата у галактику, яка могла існувати, коли Всесвіту було всього 250 мільйонів років. А також побачити найбільш далеку з відомих зірку, яку лише нещодавно знайшов «Габбл».