Космічний апарат «Люсі» розгледів сліди давньої рідкої води під час свого прольоту повз подвійний астероїд Дональдджогансон, який є вже другим дослідженим нею об’єктом. Також виявилося, що цей астероїд має складну геологічну будову та перебуває у стані нестійкого обертання, тобто не просто обертається навколо однієї осі, а здійснює складний рух, подібний на перекидання. Це допоможе вивчати еволюцію невеликих астероїдів та історію їхніх батьківських тіл у ранній Сонячній системі. Дослідження опублікували в журналі Science.
Фото з послідовного зближення станції «Люсі» з астероїдом Дональдджогансон. Під час близького проходження астероїд виявився настільки великим, що не влізав в об'єктив повністю. NASA / Goddard / SwRI / Johns Hopkins APL
Чому «Люсі» пролітає біля цього астероїда?
Астероїд 52246 Дональдджогансон є представником сімейства Ерігони — групи астероїдів, що утворилася після руйнування приблизно 80-кілометрового батьківського тіла внаслідок зіткнення близько 155 мільйонів років тому. Саме цей астероїд став проміжною ціллю місії «Люсі», яка використовує такі прольоти для перевірки роботи наукових інструментів перед дослідженням троянських астероїдів Юпітера. Під час зближення у квітні 2025 року апарат пролетів на відстані 961 кілометр від астероїда та отримав детальні зображення його поверхні.
Аналіз даних виявив, що астероїд обертається дуже повільно, один із періодів його обертання становить понад 252 години. На поверхні астероїда науковці виявили велику кількість кратерів, однак кратерів діаметром менш як 400 метрів виявилося значно менше, ніж прогнозували моделі. На думку дослідників, це свідчить про те, що поверхня астероїда зазнавала змін уже після його формування, а дрібні кратери могли бути знищені через сейсмічні коливання від ударів або переміщення поверхневого матеріалу. Особливо гладкою виявилася область перешийка між двома частинами, де, ймовірно, відбувалися зсуви та накопичення речовини.
За допомогою інфрачервоних спостережень вчені виявили на поверхні астероїда мінерали, залізовмісні філосилікати, які утворюються за участі води. Це свідчить про те, що батьківське тіло астероїда у далекому минулому містило рідку воду, яка змінювала склад його порід. Водночас аналіз показав, що цей процес був менш тривалим або менш інтенсивним, ніж у випадку астероїдів Бенну та Рюгу, які також досліджували космічні апарати.
Як проходить місія «Люсі»
🛰 За три дні після запуску станції стало відомо про неповне розгортання другої сонячної панелі станції. Попри це, роботу «Люсі» продовжили на енергії однієї панелі.
🪨 Першим астероїдом, до якого долетіла «Люсі», став Динкінеш. Його вдалося сфотографувати з відстані 430 кілометрів і встановити, що цей астероїд також є подвійним.
📸 Крім своїх основних завдань з дослідження астероїдів, станція зробила знімки Землі та Місяця й застала сонячне затемнення на відстані 100 мільйонів кілометрів від Землі.
