Хвилясті папужки повторили слова завдяки подібному на людський механізму мовлення

Нейробіологи встановили, що здатність повторювати різноманітні звуки та навіть людські слова хвилястим папужкам надає подібний на людський сигнальний шлях у мозку. Це перші тварини, у яких знайшли такий сигнальний шлях, що передує мовленню. Науковці сподіваються, що його вивчення допоможе зрозуміти формування мовлення й у людей і лікувати пов’язані з ним захворювання. Дослідження опублікували в журналі Nature.

Хвилясті папужки, чиї співи виникають завдяки подібному на людський сигнальному шляху в мозку. Unsplash

Чим науковців зацікавила здатність папужок повторювати слова?

Дослідження здатності до мовлення у тварин здебільшого проводять на найближчих родичах людей — приматах. Наприклад, нещодавно науковці спростували уявлення про те, що в шимпанзе немає відповідального за мовлення сигнального шляху в мозку та підтвердили їхню здатність казати «мама». А макаки резус змогли пов’язати слова з картинками, що раніше вважали притаманним лише людям.

Але деякі птахи, а особливо папуги, відомі своєю здатністю вивчати нові слова та вміло імітувати людське мовлення. Попри це, досі в них не виявляли сигнальних шляхів у мозку, які потрібні для формування слів у мозку та промовляння їх, як це роблять люди. Тому дослідники з Медичного центру Лангона при Нью-Йоркському університеті вирішили дослідити, чи еволюційно віддалені від людини папуги можуть говорити так, як це роблять люди.

Що дізналися про здатність папуг до мовлення?

Науковці вимірювали активність лобної частки мозку хвилястих папужок (Melopsittacus undulatus) під час вимовляння ними різних звуків. Оскільки звуки, які видають папужки під час співу, дуже різноманітні, дослідники припустили, що сигнальні шляхи в їхньому мозку мають активуватися подібно до пов’язаних з мовленням шляхів у мозку людини. Науковці з’ясували, що перед вимовлянням звуків у птахів активувалася ділянка мозку, яка в людей відповідає мигдалині — ділянці мозку, відповідальній за пам’ять, навчання й обробку емоцій.

Двоє папужок, чий спів і мозкову активність записували науковці. Yang & Long / Nature, 2025

Оскільки сигнали від цієї ділянки передавалися до нейронів, які активували м’язи в голосовому апараті птахів, то науковці пов’язали їх саме зі співом птахів, а не просто пригадуванням звуків. Також дослідники з’ясували, що залежно від того, який саме звук вимовляли птахи, в них вибірково активувалися ті чи інші нейрони в мозку. Це подібно до того, як у людей під час вимовляння голосних і приголосних також активуються різні нейрони.

Порівнявши активацію нейронів перед мовленням у папужок і людей, науковці знайшли значні подібності в сигнальних шляхах. Водночас в зебрових діамантників (Taeniopygia), які здатні повторювати лише деякі звуки, науковці таких сигнальних шляхів не знайшли.

Як знання про спів папужок допоможе людям?

Оскільки в людей і папужок знайшли схожі сигнальні шляхи перед мовленням, це свідчить про еволюцію здатності до мовлення в різних непов’язаних між собою груп. Можливо, таку здатність знайдуть і в інших тварин, яких раніше вважали нездатними до мовлення.

Водночас відкриття сигнального шляху, що передує мовленню, в папужок дозволить детальніше вивчити те, як відбувається контроль мовлення. Це важливо для лікування таких станів, як апраксія й афазія, які можуть виникати внаслідок травми голови, пухлини чи інсульту та супроводжуються обмеженою чи відсутньою здатністю людини говорити.

• У людей здатність до мовлення, як вважають науковці, з’явилася близько 135 тисяч років тому перед тим, як первісні людські популяції в Африці розділилися та стали заселяти інші континенти.
• Відповідальною за планування того, що скаже людина, вважають лобно-скроневу частку мозку, активність у якій зростає саме перед тим, як людина має щось сказати.