Зоологи вперше послухали серцебиття кажанів у польоті, щоб обрахувати енергетичні потреби цих тварин. Для цього науковці прикріпили на тіла самців рудої вечірниці крихітні датчики серцебиття, а під час нічних вильотів слідували за ними на аероплані, щоб отримувати дані з цих датчиків. Розуміння енергетичних потреб кажанів допоможе науковцям передбачити, як ці тварини адаптуються до змін клімату та їхніх ареалів. Дослідження опублікували у журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.
Руда вечірниця. Kamran Safi / Wikimedia Commons
Що ще дізналися про кажанів?
Науковці виявили, що під час полювання серце рудих вечірниць (Nyctalus noctula) б’ється з частотою від 600 до 900 ударів на хвилину — для порівняння, нормальна частота серцевих скорочень для людини становить 60-90 ударів на хвилину. А влітку, коли кажани готувалися до спаровування, їхнє серцебиття було втричі швидшим, ніж навесні. Використання ними енергії зросло на 42 відсотки, що змусило кажанів вдвічі довше полювати.
Науковці також виявили, що влітку сім’яники у самців вечірниці збільшувалися на 41 відсоток порівняно з весняними замірами, що свідчить про їхню підготовку до спарювання. Для цього кажани навіть відмовилися від торпору — стану зниженої фізіологічної активності, який навесні допомагав їм заощаджувати енергію. Усе це свідчить про те, що підготовка до розмноження потребує значних витрат енергії. Становище кажанів може погіршитися через збільшення глобальних температур та скорочення їхніх ареалів, де вони вже не зможуть знаходити достатньо їжі.
Більше кажанячої науки
🫣 Кажани пергачі пізні виявилися першим видом ссавців, які спаровуються без проникнення, подібно до птахів. Така риса обумовлена занадто великим статевим органом самця.
🏥 А от самиці кажана рудої вечірниці провели кесарів розтин вперше в Україні — усе тому, що її дитинча почало виходити не голівкою, а крилом уперед. На жаль, кажанятко не вижило, але матуся вже відновлюється після операції.
🍎 Щоб задовольнити високі енергетичні потреби, кажани споживають їжу, багату на вуглеводи. А позбутися негативних наслідків такої дієти їм дозволяє більша кількість клітин підшлункової, що виробляють інсулін.
🧠 Кажани також виявилися здатними обирати багатші на білок плоди, навіть якщо до них потрібно було довше летіти. Таку рису називають відтермінованим задоволенням і раніше вважали притаманною лише людям.