Отруту павука європейської чорної вдови вперше знешкодили з використанням людських антитіл, а не отриманих від коней. Це допоможе розробити більш безпечну, ніж традиційна, терапію укусів цих павуків, які можуть бути смертельними для дітей, людей похилого віку та тих, хто має низький імунітет. Крім того, для отримання цих антитіл вже не потрібно буде використовувати тварин. Про таке відкриття повідомили у журналі Frontiers in Immunology.
Самиця каракурта. K. Korlevic / Wikimedia Commons
Чому шукали новий метод терапії?
Укуси європейської чорної вдови Latrodectus tredecimguttatus, або ж каракурта, є болючими, хоча не смертельними для більшості дорослих людей, але становлять серйозну загрозу для алергіків. Традиційно для їх лікування використовують антитіла, які отримали від коней після введення їм маленької дози отрути, але така терапія може навіть нашкодити.
Річ у тім, що отримані від коней антитіла можуть викликати в організмі людини запальну реакцію, аж до виникнення анафілактичного шоку. Окрім цього, вони не є специфічними, адже від коней отримують сироватку усіх антитіл, а не лише антитіл до отрути. Тому за винятком особливо важких випадків, укуси каракуртів не лікують. Зробити їх терапію більш безпечною та специфічною вирішили науковці з Німеччини.
Як розробили нові ліки?
Щоб знешкодити отруту каракурта, науковці розробили 53 спеціальні антитіла. Для цього вони за допомогою вірусів ввели гени, що кодують людські антитіла, бактеріям Escherichia coli, які часто використовують для вироблення потрібних у дослідженнях чи промисловості білків.
Науковці показали, що 45 з 53 розроблених антитіл з різною ефективністю здатні зв’язуватися з альфа-латротоксином, основним компонентом отрути чорних вдів. 14 з них, які зв’язувалися найкраще, були використані для тесту на культурах нервових клітин мишей.
У цьому тесті антитіло MRU44–4-A1 виявилося здатним найефективніше пригнічувати негативний вплив альфа-латротоксину на життєздатність клітин та проведення нервових імпульсів. Також виявилося, що виділені антитіла високоспецифічні саме до отрути каракурта, і лише два з них знешкоджували отруту інших видів чорної вдови.
Як планують використовувати нові антитіла?
Створені науковцями антитіла є кандидатами для майбутнього розвитку терапевтичних препаратів та діагностичних інструментів при укусах каракурта. Це особливо важливо в контексті того, що внаслідок глобального потепління ареал цього виду павуків розширився. Відтак, раніше в Україні він зустрічався лише на півдні, в Криму та Одеській області, але з кожним роком каракуртів помічають у регіонах розташованих далі на північ.
Що ще відомо про отруйних тварин
🦎 Як і у випадку каракуртів, сприйнятливість до отрути деяких ящірок залежить від індивідуальних особливостей людини. Так американець помер від укусу ящірки жилатьє, і це лише другий такий випадок за століття.
🕷 А от австралійські воронкові павуки розвинули здатність виробляти смертельну для людей отруту, схоже, взагалі випадково. Науковці припускають, що першочергово вона слугувала для полювання на комах.
🕸 Та і склад отрути тих самих воронкових павуків залежить від їхньої поведінки. Наприклад, коли вони захищаються від нападу, в їхній отруті зменшується концентрація речовин, націлених на комах.
☠️ Отруйність тварин може залежати і від статі. Відтак, науковці помітили, що самки західних тритонів виробляють більше отрути тетродотоксину, ніж самці. Мабуть, це допомагає їм шукати партнера чи захищатися у період розмноження.
🐁 І нарешті захиститися від отрути різних видів змій мишам допомогло синтетичне антитіло, яке є потенційним прототипом універсального антидота.