Курчата у віці одного дня змогли розпізнати з першого погляду гладкі об'єкти від нерівних, всупереч тому, що до того вони мали змогу їх лише торкатися, але не бачити. Це дослідження допомагає відповісти на філософське запитання, яке вчені поставили ще понад 300 років тому: чи може хтось незрячий із народження після набуття зору розпізнавати об'єкти на вигляд. Дослідження опубліковане у журналі Biology Letters.
Курча обирає, до якого об'єкта підійти, вперше маючи змогу його бачити. Elisabetta Versace et al. / Biology Letters, 2024
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
У чому суть філософського питання про зір?
Відомий англо-ірландський науковець Вільям Моліньє ще 1688 року поставив питання, яким вченим задаються й досьогодні: якщо незряча з народження людина навчиться відрізняти куб і кулю на дотик, чи зможе вона одразу без дотику розпізнати ці об'єкти на вигляд, якщо вона набуде зору? Провести подібні експерименти з людьми майже неможливо або ж неетично, наприклад, якщо позбавити здатність людини бачити з народження, а відтак дозволити. Між тим, це питання стосується не лише філософського боку, а й нейробіології. Відповідь на нього допомогла б встановити, чи існує своєрідний зв'язок між різними сенсорними системами, що дозволяє переносити досвід з однієї на інший.
Науковці знайшли спосіб дослідити питання, не порушивши при цьому етичних правил. Вони провели експеримент із курчатами, які з'являються на світ вже з розвиненими та функціональними органами чуття, зокрема зором.
Що зробили з курчатами при пошуках відповідей?
У дослідах вчені створили умови, за яких 103 курчат вилуплювалися поодинці у цілковитій темряві, не маючи змоги нічого бачити. Однак тварини могли вільно пересуватися загорожею та контактувати з розміщеним на арені об'єктом — кубом з гладенькими поверхнями чи кубом із вкрученими в нього болтами. Тут вчені скористалися інстинктом курчат, згідно з яким вони прив'язуються до об'єкта, з яким вперше зустрічаються після вилуплення (часто це їхня мати, але може бути й неживий об'єкт).
Через 24 години курчат поміщали на освітлену арену, де розташовувалися гладенький куб та куб з випинаннями, однак торкатися їх не було змоги. І вчені стали спостерігати за поведінкою курчат: якби тварини розпізнали предмети на перший погляд, вони б одразу підходили до куба, до якого прив'язалися. І курчата справді проводили більшість часу біля куба, який виглядом нагадував той, з яким тварини провели перші 24 години життя у темноті, ніколи до того їх не бачачи.
Демонстрація дослідження з курчатами. PreparedMindsLab / Youtube
Що змінюють нові знання?
Завдяки дослідженню на курчатах науковці розв'язали кількастолітню проблему Моліньє. Їхні результати підтвердили, що розпізнавання зорових стимулів можливе навіть без попереднього візуального досвіду через перенесення інформації, добутої з тактильного чуття. Тож схоже, що мозок вже з народження може зіставляти досвід з різних сенсорних систем, принаймні у деяких птахів. Це допоможе науковцям краще зрозуміти, як еволюціонували органи чуття та як мозок сприймає світ.
- Краще розуміння сприйняття світу тваринами й людьми може також допомогти створювати доскональніших роботів. Про те, які чуття вони вже мають, наприклад, як бачать і які смаки відчувають, читайте у нашому матеріалі «Як роботи дивляться на світ та яке вино їм смакує».