З'ясувалося, що мікрометеороїд, який влучив в один з сегментів головного дзеркала інфрачервоного телескопа імені Джеймса Вебба, все ж виявився достатнім, щоб спричинити дефект у даних. Згідно зі звітом NASA, ESA і CSA, команді обсерваторії довелося переналаштувати положення всіх сегментів дзеркала, щоб компенсувати похибку. На звіт про роботу телескопа звернуло увагу видання Space.com
NASA / Chris Gunn
У період між 22 і 24 травня, згідно з повідомленням NASA, у телескоп «Джеймс Вебб» влучив мікрометеороїд, який зачепив один з сегментів дзеркала (С3). І згідно зі звітом про введення «Джеймса Вебба» в експлуатацію після розгортання в космосі, який склали американське NASA, європейське ESA і Канадське космічне агентство CSA, щоб телескоп міг і надалі працювати, після удару космічного тіла, їм довелося змінювати положення решти 17 сегментів для компенсування похибки. З'ясувалося, зіткнення з мікрометеороїдом спровокувало значну зміну загальної фігури сегмента, яку неможливо скоригувати, а тому довелося змінювати положення решти сегментів, бо на щастя, пошкодження на тлі всієї площі дзеркала можна назвати невеликим.
Мікрометеороїд спровокував збільшення середньоквадратичного значення похибки хвильового фронту у сегменті з 56 до 280 нанометрів. Цей параметр визначає, наскільки дзеркало викривлює світло, яке на нього потрапляє, тобто різницю між ідеальним фронтом хвилі і фактичним. І щоб повернути її до першопочаткового значення, інженери обсерваторії провели два етапи корекції решти сегментів. Цікаво, що до цього зіткнення з телескопом, таких відбулося п'ять, які цю похибку збільшили не більше, ніж на нанометр. Вони відбувалися приблизно раз на місяць, що не вибивалося із передбаченого командою обсерваторії графіку можливих зіткнень «Джеймса Вебба».
Праворуч стан дзеркала телескопа 21 червня після несподіваного удара мікрометеороїда, порівняно із очікуваним положенням дзеркал. NASA / STScI
Поки незрозуміло, чи було потрапляння в сегмент C3 у травні рідкісною подією, тобто невдалим ударом невеликого космічного тіла з високою кінетичною енергією, яке за статистикою може статися лише один раз за кілька років. Або телескоп дійсно може бути більш схильний до пошкоджень мікрометеороїдами, ніж передбачали моделювання перед його запуском. Команда проєкту зараз проводить додаткові дослідження популяції мікрометеороїдів у місці роботи «Джеймса Вебба», а також вивчає, як зіткнення з ними здатні впливати на дзеркала такого типу.
Будь-що запущене в космос, неминуче зіткнеться з мікрометеороїдами. Однак, якщо дивитися на першу серію наукових знімків, які надіслав «Джеймс Вебб», його дійсно було варто відправити у другу точку Лагранжа. До речі, у цьому звіті з введення його в експлуатацію, також можна знайти і фото нашого Юпітера, біля якого «Джеймсу Веббу» вдалося розгледіти і супутників планети, і знамениту Велику червону пляму планети.