Ген білка, що захищає тихоходів від радіації, виявився токсичним для нейронів у дослідах з пацючими клітинами. Він спричиняє розриви ДНК та прояви нейродегенеративних змін, йдеться у статті американських вчених у журналі Molecular and Cellular Neuroscience.
Тихоход. DR. DIANE R. NELSON / Getty Images
Навіщо взагалі ген тихоходів вносити у нейрони?
Тихоходи (Tardigrada) відомі за свою живучість. Вони витримують екстремальне висушування, заморожування, радіацію та інші умови відкритого космосу. І дослідження останніх років показали, що стійкість значною мірою забезпечується білком Dsup, що зв'язується з ДНК. Коли ген цього білка вносили у ракові клітини людини чи в рослини, це робило їх теж стійкішими до ультрафіолетових та рентгенівських променів. Із цього народилася ідея, що молекули, подібні за дією до Dsup, можуть допомогти зробити людину менш чутливою до небезпечного випромінювання, що згодилося б у космічних подорожах. Тож цього разу науковці Техаського університету та Університету Райса перевірили дію білка у нейронах.
Що стало з нейронами від гена тихоходів?
Вчені використали у дослідах нейрони кори головного мозку, добуті від ембріонів пацюків, яким внесли ДНК білка Dsup від тихоходів Ramazzottius varieornatus. Всупереч очікуванням, нейрони не вдалося зробити більш живучими. Навпаки, смертність клітин була вищою, білок проявив нейротоксичну дію і запустив характерні для нейродегенерації зміни. Причиною цього назвали те, що білок призвів до дволанцюгових розривів ДНК нейронів, від яких інші типи клітин він захищає, та до конденсації хроматину. Таким чином, схоже, що використання Dsup для захисту чутливих нейронів малоймовірне.
Що ще ми маємо про тихоходів?
🛡️ Тихоходи мають пігментний щит для захисту від ультрафіолету
💧 І гелеподібну структуру в клітинах для захисту від зневоднення
🥶 При замороженні час для них спиняється
🐌 Але вони все одно не фанати швидкості й не проти кататися на равликах
💨 Водночас, вижити вони можуть і якщо ними стрільнути із балістичної установки. Вчені перевірили