Археологи віднайшли в неолітичних курганах Англії сотні уламків якісного прозорого гірського кришталю. Вчені вважають, що його використання в захороненнях мало символічний характер завдяки характерним естетичним властивостям цього виду мінералу, про що пишуть у статті в Cambridge Archaeological Journal.
Nick Overton et al. / Cambridge Archaeological Journal, 2022
Де знайшли кришталеві уламки?
Археологи на чолі з ученими Манчестерського університету досліджували неолітичну пам'ятку Дорстон-Гілл, що в англійському графстві Герефордшир. Її вік оцінюють приблизно в шість тисяч років. Серед іншого, там знайшли три кургани, яким присвятили нову роботу автори нової статті. У кожному із них науковці натрапили на крихітні мерехтливі уламки прозорого, якісного гірського кришталю (усього 337 фрагментів), найбільший із яких сягав 34 міліметри у довжину. Але найближче родовище такого кварцу розташоване за 129 кілометрів від Дорстон-Гілл, а це означає, що його навмисне привезли до місця захоронення людей. Крім того, подальше вивчення уламків показало, що гірський кришталь привозили у вигляді великих кристалів, а потім на місці подрібнювали.
Уламки кришталю із британських курганів. Nick Overton et al. / Cambridge Archaeological Journal, 2022
Навіщо везти кришталь здалеку, щоб подрібнити?
Хоча фрагменти гірського кришталю мали форму лусочок і пластин, на ньому не було ознак використання їх як інструментів, а до того ж вони були занадто малими для цього. Але майже всі уламки (95 відсотків) знайшли поруч із рештками кремованих кісток. Науковці припускають, що зусилля із добування й доставлення до віддаленої локації гірського кришталю докладалися не лише, і можливо не настільки, заради самого мінералу, хоч він і міг бути свого роду дарунком чи вшануванням, а й задля процесу його дроблення, яке могло бути символічним жестом при прощанні з померлими.
І раніше дослідники припускали, що стародавні британці, які ще не мали скла, наділяли кварц особливою естетичною, символічною й тотемною цінністю. Це красивий, прозорий майже як вода мінерал, який може діяти як призма, розкладати світло на видимий спектр, створюючи танцюючі веселкові лінії на поверхні каменю. Кварцові також властива триболюмінесценція, яка проявляється спалахами світла при терті або ударянні двох каменів один об одне. Через ці властивості кварцу археологи припускають, що використання гірського кришталю при похованні померлих було значною символічною подією і видовищем.