Хвостата наука. Що ми дізналися про домашніх улюбленців у 2023 році

Цьогоріч у науці сталося немало відкриттів і досягнень, які змінюють уявлення про давно відомі речі, а також розкривають раніше небачені горизонти. Серед таких і дослідження, завдяки яким ми тепер краще розуміємо, з ким ділимо будинок — наших улюбленців котів і собак. Тепер ми знаємо, чому коти не реагують на звернення до них, чи розуміють собаки людську мову та чи полюбляють коти найсобачішу гру — приносити кинуту іграшку. Переказуємо збірку з шести новин від Scientific American (та однієї бонусної).

Коти — ідеальні (це писали не коти)

Різні види представників родини котячих мають приблизно однаковий вигляд, а відрізняються переважно розмірами та забарвленням. Щоб упевнитися, досить порівняти тигра, лева та домашнього пухнастика, які пропорціями вкрай подібні. І ця нестача різноманіття має доволі просте пояснення — коти «ідеальні», як є. Еволюційний біолог Анджалі Ґосвамі (Anjali Goswami) каже, що котячі давно досягли свого еволюційного піку, коли вони якнайкраще пристосувалися до свого середовища та способу життя, і не потребують подальших значних змін.

Обдарованість собак

Ми знаємо, що собак можна навчити багатьох команд — дати лапку, потім другу, зробити перекид, лежати і сидіти тощо. Але деякі чотирилапі друзі здаються кмітливішими за інших, що зокрема залежить від породи, та можуть навіть вивчати назви речей. Але нове дослідження показало, що деякі з них, особливо обдаровані, запам'ятовують назви понад 100 різних об'єктів, якими частіше за все є іграшки. Але це винятки з правил. Більшість з тих, що пройшли тестування вченими, знали близько 20 слів. Хоч набагато більше собак не знають взагалі жодного слова, це, звісно, не привід любити їх менше.

Апорт, Мурчику

Чи не найулюбленішою забавкою усіх собак із господарями є апортування, або повернення кинутих м'ячиків, палиць та дисків. Багатьом важко уявити, щоб коти займалися чимось подібним, за винятком хіба що рідкісних зірок смішних відео у соцмережах. Однак науковці прислухалися до власників котів, які неодноразово повідомляли, що їхні підопічні теж полюбляють повертати кинуті іграшки, та провели відповідне дослідження. При опитуванні з'ясувалося, що 94 відсотки котів не проти грати у «собачу» гру, особливо, коли вони самі ініціюють гру принесенням іграшки, хоч вона й набридає їм швидше. При цьому у більшості така схильність проявлялася ще в кошенячому віці. На думку науковців, якщо підтримати бажання котів до гри в апорт, то можна збудувати з ними міцніші стосунки.

«Я почув тебе, мені просто не цікаво»

Ніхто не дивується, якщо кіт, на відміну від собаки, не реагує на звернення до нього та навіть на вигукування його імені. Ми звикли, що вони просто не слухають нас або ж навіть не розуміють. Але це хибне припущення. Дослідження показало, що коти розуміють, коли люди звертаються саме до них за підвищеним, пестливим тоном голосу. Однак вони з більшою ймовірністю ігнорують звернення, якщо воно не від власників (а іноді і власників). Тож, хоч коти і чують, як ми їх кличемо, часом вони просто обирають не слухати.

Собаки вже не ті

Пес Балто — один із найвідоміших представників свого виду, чому зокрема посприяв однойменний мультфільм 1995 року. Собака допоміг важкою зимою 1925 року доставити рятівні ліки до містечка на Алясці, яке без собак не змогло б урятувати численних заражених інфекцією жителів. Прагнучи з'ясувати походження пса, вчені проаналізували його геном зі зразків його опудала. Так з'ясувалося, що попри поширене уявлення Балто не був хаскі, хіба що на третину. А ще, що він походив із генетично різноманітнішої популяції, ніж сучасні чисті породи. Імовірно, це посприяло його кращому здоров'ю та витривалості, які так згодилися у суворій Арктиці.

Лабіринт Кота

Якщо говорити про природжених нюхачів, то одними з перших на думку спадають собаки. Але ж коти мають теж напрочуд чутливий нюх, і дослідження показало, що за нього відповідає складна анатомічна структура, яка перетворює ніс вусатого на майже лабораторний аналізатор. У носових ходах котів виявили мережу носових раковин — каналів із рецепторами запаху, розташованих у щільних завитках. Подібно до газового хроматографа, який розділяє й визначає хімічні сполуки на основі їхньої розчинності, канали розділяють компоненти запаху: леткі речовини, які розчиняються легше у носовому слизі, просуваються далі, досягаючи віддаленіших рецепторів.

Бонус: головна котяча таємниця

Ми любимо котів за різні причини, а особливо — за їхнє заспокійливе приємне мурчання. Якому, між тим, наука все ще не знайшла повне пояснення. Але вчені стали на крок ближче до розгадки таємниці. З'ясувалося, що попри попереднє уявлення, для тремтливого звуку не потрібна робота м'язів. Мурчання може виходити навіть пасивно, завдяки вібраціям тяжів на голосових зв'язках котів під впливом потоку повітря. Їхній рух знижує частоту звуку, що сприймається нами за характерний гул. Утім, не виключено, що це лише частина механізму, і м'язи можуть відігравати свою роль, як про це свідчили попередні дослідження.

---