Сполучна тканина у голосових зв'язках виявилася відповідальною за мурчання у домашніх котів. Як свідчать досліди європейських вчених у журналі Current Biology, мурчання може бути пасивним завдяки вібрації маси сполучної тканини у гортані й не вимагає скорочення м'язів, як це вважали раніше. Про дослідження повідомляє New Scientist.
Unsplash
Як розкрили таємницю мурчання?
Команда науковців із Австрії, Чехії та Швейцарії на чолі з біологами Віденського університету прагнули перевірити поширене припущення, що мурчання котів обумовлене активним скороченням м'язів гортані. Для цього вони провели досліди з гортанями восьми домашніх котів після евтаназії через важку хворобу. Тоді з'ясувалося, що для мурчання не потрібна робота м'язів чи сигнали нервової системи: всього лише пропускаючи повітря через гортані мертвих тварин, вчені добилися того самого тремтливого звуку з частотою 25-30 герців. Досліди показали, що мурчання спричинене тяжами сполучної тканини діаметром до 4 міліметрів на голосових зв'язках, вібрація яких знижує частоту звуку. Водночас вчені вважають, що живі коти контролюють мурчання ще і за допомогою м'язових скорочень гортані, як це показували попередні вивчення in vivo.
Інші суперздібності котів
🥰 Домашні коти розпізнають, коли пестливе звернення призначене для них. Але реагують лише на своїх власників
🐈 Водночас, живучи з іншими котами, вивчають не лише своє ім'я, а й ім'я інших пухнастиків у домі
🚶 Також вони слідкують за кожним нашим кроком у домі, навіть коли ми в іншій частині будинку
😾 І вуличні котики в притулках, що початково здаються дикими та геть несоціальними, звикають до людей та стають більш лагідними. Просто одні раніше, а іншим треба більше часу