Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вперше провела глобальну оцінку збудників хвороб, які потребують якнайшвидшої розробки чи вдосконалення вакцин від них. До цього списку потрапили 17 патогенів, зокрема вірус імунодефіциту людини, збудники туберкульозу та малярії, а також патогенні штами кишкової палички. Дослідження опублікували в журналі eBioMedicine.
ВООЗ вперше визначила пріоритетні патогени для розробки нових вакцин. GIPHY
Як визначали пріоритетність розробки вакцин?
Дослідники аналізували дані з кожного з шести регіональних бюро ВООЗ — Африки, Америк, Південно-Східної Азії, Східного Середземномор’я, Європи та Західної частини Тихого океану. У кожному з цих регіонів визначали 10 патогенів, які найбільше впливають на життя людей, зокрема забирають найбільше життів дітей і спричиняють найбільші економічні збитки. На основі цих списків створили глобальний із 17 патогенів.
Як виявилося, п’ять збудників хвороб мали глобальний вплив, серед них: ВІЛ, патогенна кишкова паличка, мікобактерія туберкульозу, стійкі бактерії Klebsiella pneumoniae, яка викликає пневмонії та інфекції сечостатевих шляхів, та золотистий стафілокок, який викликає сепсиси та внутрішньолікарняні інфекції. Шість інших збудників, зокрема малярія та вірус лихоманки денґе, були пріоритетними лише в одному з регіонів, але вони все одно є загрозою для громадського здоров’я у всьому світі.
Дослідники також розділили збудники на три категорії: ті, надійні вакцини проти яких ще не розроблені, як від ВІЛ; ті, вакцини проти яких потребують подальшого розвитку, як від вірусу грипу та малярії; і ті, вакцини проти яких незабаром схвалять до використання, як від туберкульозу та лихоманки денґе. Цей список має допомогти науковцям, виробникам вакцин та закладам охорони здоров’я з різних країн спрямовувати зусилля на напрямки, де розробка вакцин матиме найбільший вплив.
Які досягнення у науковців у розробці вакцин
🦠 Як виявилося, інфекція золотистим стафілококом може знижувати ефективність щеплення від нього. Проблема полягає ще й тому, що бактерії мають пристосування для уникнення імунної відповіді.
🐒 А от мРНК-вакцина від віспи мавп, спалах якої знову зафіксували в Африці, виявилася ефективною у першому випробуванні на приматах.
🧬 ДНК-вакцину проти раку грудей вперше випробували на людях, як виявилося, вона здатна викликати адекватну імунну відповідь на надмірно експресований у ракових клітинах білок.
🧠 У чотирьох перших пацієнтів РНК-вакцина успішно націлила імунну систему на боротьбу з агресивною пухлиною мозку — гліобластомою.