В Англії знайшли найдавніші сліди добування вогню людьми. Вони на 350 тисяч років старіші за попередню знахідку

У Сполученому Королівстві знайшли найдавніші сліди навмисного добування вогню представниками роду людина. Їх датують 400 тисячами років тому, що на 350 тисяч років раніше за попередню таку знахідку. Саме вміння добувати вогонь і готувати на ньому їжу було ключовим для збільшення об’єму мозку людей і розвитку цивілізацій. Дослідження опублікували в журналі Nature.

Художнє зображення добування вогню давніми людьми. Craig Williams / The Trustees of the British Museum

Хіба люди не добуванням вогню відрізнилися від інших приматів?

Сліди того, що давні представники роду Homo використовували вогонь, знаходили у давніх поселеннях в Африці, які датують понад мільйоном років тому. Однак основною теорією походження цього вогню є те, що давні люди використовували природні його джерела, такі як пожежі після ударів блискавок. І лише потім люди навчилися самостійно добувати вогонь.

Сліди вогнищ знаходили й у більш недавніх поселеннях давніх людей у Європі, зокрема в Меджибожі на Хмельниччині, де ці знахідки датують приблизно 400 тисячами років тому. Але свідчень про те, що попередники людини сучасного типу самі добували вогонь, є небагато. Найдавнішим таким свідченням вважають ручні сокири неандертальців, якими ті добували іскри з каменю піриту, з території Франції віком 50 тисяч років. У пошуках давніших свідчень європейські науковці на чолі з фахівцями Університетського коледжу Лондона обстежили палеолітичну стоянку в Барнемі на сході Англії.

Що дізналися про добування вогню давніми людьми?

Стоянка в Барнемі розташована просто неба, тож досі науковцям було важко з’ясувати, чи були сліди вогню наслідком природної пожежі, чи залишками вогнища давніх людей, чиї артефакти знайшли поблизу. Щоб це з’ясувати, дослідники аналізували склад ґрунту під вогнищем, шукаючи сліди повторюваної дії вогню, що вказувало б на навмисне його запалювання. Крім цього, науковці вивчали знаряддя давніх людей, імовірно, неандертальців, які на той час населяли захід Європи.

Як виявилося, ґрунт у місці стоянки дійсно зазнав повторюваної дії вогню, що змінило його магнітні властивості та наситило важкими поліциклічними ароматичними вуглеводнями. Ці сполуки знаходять саме у створених людьми багаттях, а не на місцях природних пожеж. Окрім цього, на території стоянки знайшли два шматки піриту — мінералу, який використовували для добування іскор для багаття. Для цього по ньому вдаряли ручними сокирами, або рубилами, які також знайшли на території стоянки. Як і ґрунт біля вогнища, фрагменти цього мінералу зазнали впливу вогню. Оскільки пірит був рідкісним для цієї місцевості, дослідники припустили, що давні люди навмисно принесли його для розведення багать.

Крем'яне рубило (зліва) та шматок піриту (справа), які давні люди використовували для розведення багаття. Jordan Mansfield / Pathways to Ancient Britain Project

Як нове відкриття змінює уявлення про історію людства?

Відкриття слідів вогнища з Англії підтверджує попередні здогадки науковців про те, що люди могли добувати вогонь ще 400 тисяч років тому, ще до розселення людини сучасного типу. Хоча поки що знахідка стосується лише неандертальців із Європи, дослідники припускають, що приблизно одночасно з ними добування вогню освоїли й денисівці з Азії та люди сучасного типу з Африки. Це дало людям важливу еволюційну перевагу над іншими видами тварин, адже приготована їжа була більш калорійною та дозволила мозку розвиватися швидше, споживаючи більше поживних речовин.

Як еволюціонувало вміння поводитися з вогнем

🐒 Здатність розуміти природу вогню та навіть оволодівати ним виявили у макак: вони першими серед приматів, що не є людьми, навчилися гасити вогонь.

🔥 Щоб вогонь розгорявся швидше, неандертальці могли використовувати оксид марганцю — це підтвердили археологи, запаливши багаття за методом цих давніх людей.

🖼 А вже людям сучасного типу близько 15 тисяч років тому світло багаття допомагало творити мистецтво, на що вказали сліди нагрівання на табличках з малюнками.