Індійські макаки навчилися гасити вогонь заради їжі. Це може пояснити, як вміння поводитися з вогнем еволюціонувало в людей

Індійські макаки навчилися гасити вогонь у лампах індуїстського храму, щоб дістати з них їжу, яку туди кладуть паломники. Це перший випадок усвідомленого керування вогнем серед приматів, адже раніше їх помічали лише за пасивним використанням вогню, зокрема поїданням обгорілих плодів. Вивчення того, як у приматів розвиваються навички поводження з вогнем, допоможе краще зрозуміти, як ці навички з’явилися в ранніх людей, адже вони стали основою людської цивілізації. Дослідження опублікували в журналі American Journal of Primatology.

Спроба макаки загасити вогонь шляхом перевертання лампи. Victor et al. / American Journal of Primatology, 2025

Чому вміння керувати вогнем нетипове для приматів?

Для більшості тварин вогонь — це джерело небезпеки, тож вони намагаються його уникати, наприклад, утікаючи від лісових пожеж. Однак нещодавні дослідження показали, що деякі примати можуть використовувати наслідки пожеж, зокрема шукати поживу в постраждалих регіонах, а також передбачати напрямок руху вогню. Також вважається, що здатність розуміти природу полум’я, добувати вогонь і керувати ним є тією рисою, яка відрізнила предків людини від решти приматів.

Водночас проживання з людиною у спільному середовищі збільшує ймовірність того, що тварини зіткнуться з вогнем, а також створює нові виклики в пошуку їжі. Одним із видів, що часто з’являється поблизу людських поселень, є індійські макаки (Macaca radiata), які часто вчиняють набіги на поселення, крадучи залишки їжі зі смітників і навіть частину врожаю. Тож науковці з Університету Періяра в Індії вирішили дослідити, як ці тварини взаємодіють з вогнем і отримують їжу з людських джерел.

Як макаки гасили вогонь заради їжі?

Для дослідження обрали храм Сіддхар на півдні Індії, куди регулярно приходять паломники та приносять пожертви-лампи, які містять їжу: насіння кунжуту, рисове борошно чи шматки кокосів. За період спостереження за макаками протягом 208 днів науковці зафіксували майже 3000 спроб тварин загасити полум’я в лампах до того, як воно спалить їжу всередині них. Для цього макаки використовували чотири стратегії: клацали пальцем по полум’ю, наче намагаючись загасити свічку, витягали гніт із ламп, відсували його вбік або перевертали лампу, щоб вилити з неї олію та таким чином загасити полум’я.

Пожертви-лампи: глиняна з олією та без їжі (згори зліва), глиняна з олією та кунжутом (згори справа), виготовлена з рисового борошна (знизу зліва) та виготовлена з кокоса (знизу справа). Victor et al. / American Journal of Primatology, 2025

Як з’ясували науковці, поводження з вогнем не є вродженим вмінням макак. З віком вони ставали більш вправними у цьому: дорослі самці діставали з ламп їжу у 81 відсотку випадків, а самиці — у 75 відсотках, тоді як молоді самці були успішними у менш як третині, а самиці — у менш як 20 відсотках випадків. При цьому значущої різниці в успішності між статями науковці не виявили. Загалом дорослі макаки частіше досягали успіху, зробивши більше спроб, що свідчить саме про навчання на своїх помилках. Водночас молодим особинам більша кількість спроб не допомогла, імовірно, вони не розуміли зв’язку між своїми діями та отриманням їжі як винагороди.

Як ці макаки допомагають зрозуміти еволюцію людини у поводженні з вогнем?

Здатність поводитися з вогнем і вчитися опановувати його на власних помилках може вказувати на наявність в індійських макак причинно-наслідкового мислення, тобто розуміння «чому» щось працює, а не просто асоціативного навчання, тобто розуміння, що «щось» працює. Раніше на здатність до такого мислення в макак, які не є людиноподібними приматами, вказувало виготовлення ними кам’яних знарядь для добування їжі.

Наявність причинно-наслідкового мислення у макак вказує на досить розвинений інтелект у них. А те, що навички поводження з ним розвиваються у них повільно з віком, може стати моделлю для розуміння, як такі навички з’явилися у первісних людей і зрештою призвели до появи цивілізації.

Які риси та здібності об’єднують людей і решту приматів

🍷 Науковцям вдалося зафіксувати те, як дикі шимпанзе ділилися між собою фруктами з алкоголем. Як вважають, схильність до споживання спиртного могла виникнути у спільного предка людей і шимпанзе як засіб налагоджувати стосунки.

🙈 Родичі шимпанзе та людини, бонобо, виявилися здатними розпізнавати, коли інша особина не має знань, які мають вони, що раніше вважали притаманним лише людям. Так вони підказали дослідникам, де шукати їжу.

🤝 А в різних людиноподібних приматів знайшли здатність розуміти наміри одне одного, хоча раніше здатними до цього вважали лише людей. Для пояснення своїх намірів примати використовували природно зрозумілі жести, яких не вчилися навмисно.