Колоніальна політика та поширення основних організованих релігій, таких як християнство, змусили людей з усього світу відмовитися від поховань у будинках на користь кладовищ або кремації. При цьому науковці не знайшли доказів на користь попередньої гіпотези: що ведення осілого способу життя було пов’язаним із похованням у межах поселень, тоді як кочівники частіше вдавалися до інших типів поховань. Такі результати свідчать, що, хоча поховання в межах поселень є нетиповим для сучасної культури, значна частка давніх цивілізацій вдавалася саме до такого методу вшановування померлих. Дослідження опублікували в журналі American Antiquity.
Розкопки археологічної культури Лепенський Вир у Сербії, для якої були притаманні трапецієвидні будинки та поховання немовлят біля стін осель. Sabina Cveček
Як часто людей раніше ховали вдома?
Дослідження почалося з того, що науковці хотіли на основі етнографічних записів створити список умов, які передували б похованням у межах будинку чи поселення, які можна побачити в археологічних знахідках. Однак, коли дослідники проаналізували записи етнографів про 60 народів із різних куточків світу й отримали дані про поховання в 53 з них, то виявилося, що лише у 21 відсотка зустрічалися поховання всередині чи поблизу будинку. Тоді науковці порівняли ці дані з археологічними записами про поховання з різних культур — від північноафриканських культур віком 20 тисяч років до гавайських, останні знахідки яких датують 200 роками тому.
Як виявилося, серед 42 культур, для яких були дані про поховання, майже половина (43 відсотки) ховала своїх померлих у межах будинку чи поселення. З цього автори дослідження зробили висновок, що, по-перше, в давнину такі поховання були більш поширеними, ніж у пізніших культурах, які досліджували етнографи в останні декілька століть, а по-друге, етнографічні записи не можуть бути заміною археологічним знахідкам. Але саме завдяки етнографічним записам науковці встановили, що занепад культури поховань всередині чи поблизу будинку був спричинений глобалізацією — зокрема колоналізмом і місіонерством. Наприклад, в культурі тікопія з Соломонових островів або цельталь з Мексики такі поховання залишалися поширеними ще до початку XX століття, але наразі цей звичай повністю звик.
Які незвичні традиції поховання відомі археологам
🔥 Похованням людей у їхніх будинках займалися й трипільці, спалюючи при цьому помешкання, але на Черкащині знайшли сліди пожежі в оселі трипільців, пов’язаної зі вбивством її мешканців.
⛪️ Під час відновлення собору Паризької Богоматері після пожежі в ньому виявили рештки відомого французького поета епохи Відродження Жоашена дю Белле.
👶 А в середньовічному борделі в Бельгії знайшли рештки немовляти, про якого дбали після народження, що суперечить уявленню про те, що в таких закладах вбивали немовлят або вдавалися до аборту.
