Рентгенівська обсерваторія «Чандра» понад 20 років спостерігала за Крабоподібною та Кассіопея А туманностями, завдяки чому астрономи змогли побачити, як ці космічні об'єкти змінюються з часом. Зібрані «Чандрою» дані науковці перетворили на відео, яке показує, як з Крабоподібної туманності розлітається матерія, а Кассіопея А змінює свою форму. Воно доступне на сайті обсерваторії.
Фрагмент з відео, який створили науковці. Зліва знаходиться Кассіопея А, а справа — Крабоподібна туманність. NASA / CXC / SAO
Що вдалося дослідити за 20 років?
Крабоподібна та Кассіопея А туманності утворилися внаслідок вибуху масивних світил, тож візерунки з газу й пилу, що їх спостерігала «Чандра», зокрема є рештками загиблих зір (наднових). Вивчаючи такі рештки, особливо якщо вони близькі до Землі, як Крабоподібна туманність і Кассіопея А, астрономи мають можливість досліджувати, як зірки еволюціонують і «гинуть». І саме довгі спостереження за туманностями «Чандри» допомогли виявити у них нові деталі, які розкажуть про зорі, що ці туманності утворили.
Зокрема «Чандра» виявила значний викид заряджених частинок із Крабоподібної туманності. Його провокує нейтронна зоря у центрі туманності, яка обертається зі швидкістю у 30 обертів за секунду. Викинуті частинки утворюють «хвилю», до якої приєднуються ще два високошвидкісних викиди речовини у вигляді «струменів», що розповсюджуються в просторі. І завдяки тому, що «Чандра» цей процес спостерігала понад 22 роки, астрономи мають можливість точно відстежити, як потоки частинок змінювалися.
У Кассіопеї А вчені за допомогою «Чандри» змогли відстежити 19 років руху вибухової хвилі від зорі, що колись вибухнула у цьому місці й утворила туманність. За ним науковці сподіваються прослідкувати можливий «виворіт» зірки перед вибухом — момент, коли вона зазнає значних змін у своїй структурі та поведінці. Дослідники відзначають, що якби не великий архів даних від «Чандри», багато особливостей обох туманностей лишилися б непомітними, тоді як зараз вони слугують для дослідження зір та навіть прискорення високоенергетичних частинок у космосі, що неможливо відтворити у земних лабораторіях.
- Кассіопею А прицільно вивчав і телескоп «Джеймса Вебба». Йому вдалося знайти «Крихітку Кассіопею А» — згусток газу і пилу поруч з основною туманністю, який утворився, як наслідок вибуху наднової.