Науковці пропонують застосовувати молекулярний аналіз з використанням лазера, щоб швидко та надійно відрізняти бивні слона від мамонта. Автори вважають, що найбільше користі цей метод принесе прикордонним службам, а також значно ускладнить браконьєрам процес перевезення та збуту незаконної слонової кістки. Відповідна стаття опублікована у PLOS ONE.
Фігурку зі слонової кістки досліджують за допомогою раман-спектроскопії. Rebecca Shepherd
Як рештки мамонтів грають на руку браконьєрам?
Слонова кістка з давніх часів вважається цінним матеріалом для декору та прикрас. Але станом на сьогодні, слони знаходяться на межі зникнення, і полювання на них заради бивнів є однією з головних причин. Саме тому у всьому світі продаж слонової кістки є або нелегальним, або суворо обмеженим. Однак, ці регулювання не застосовуються до вже вимерлих видів, наприклад, мамонтів, що відкриває для браконьєрів можливість торгувати слоновою кісткою видаючи її за мамонтову. Бивні цих тварин дуже схожі, вони мають лише невеликі відмінності на мікроскопічному рівні, тому розрізнити їх важко.
Для детального вивчення кісток використовують ідентифікацію ДНК або радіовуглецеве датування, однак ці методи дорогі, трудомісткі, а найголовніше — вимагають пошкодження об’єкта, щоб взяти зразок. Дослідники намагаються цього уникати, адже зі слонової кістки часто роблять прикраси та інші коштовні предмети.
Автори статті пропонують альтернативний підхід до аналізу — раман-спектроскопію. Сучасні раман-спектрометри відносно прості у використанні, а найголовніше – не руйнують біологічні зразки
Що може розказати раман-спектроскопія про бивні?
В цьому методі використовується лазерний промінь, який проходить крізь зразок та взаємодіє з його молекулярними зв’язками. Характер розсіювання світла напряму залежить від хімічного складу речовини, тому дослідники використовують дані спектрометрії як “відбиток пальця”, що дозволяє їм точно ідентифікувати склад зразка.
Науковці порівняли дані спектрометрії бивнів мамонта та слона і знайшли переконливі докази, що зразки відрізняються за рівнем колагену та мінералізації. Крім того, дослідники були здатні навіть розрізнити два види слонів між собою, спираючись на характерне співвідношення кількості колагену до фосфату.
Як це допоможе запобігти браконьєрству?
Раман-спектроскопію буде зручно використовувати на митних пунктах у всьому світі для запобігання нелегальній торгівлі. Цей метод дуже швидкий та не вимагає підготовки зразків. Також, великим плюсом є доступність портативних спектрометрів, що забезпечують таку ж високу якість даних, як і лабораторні. Автори пропонують додати спектральні дані різних видів слонів до торговельної бази даних CITES для швидкої консультації прикордонних служб. Вони сподіваються, що такий посилений нагляд стане стримувальним фактором для браконьєрів та допоможе врятувати слонів від вимирання.