Астрономи проаналізували давній марсіанський кратер діаметром 54 кілометри та виявили, що в минулому тут існував льодовик, танення якого створило озера і річки на дні кратера. Про це вони пишуть у виданні The Planetary Science Journal. Крім того, у своїй презентації на 52-й Конференції про Місячні та планетарні науки дослідники проаналізували інші кратери, що також належать до цього типу.
Створені стоком льодовика хребти на дні кратера. NASA
Якими є давні кратери Марса?
Геологічні дані свідчать про те, що клімат раннього Марса у нойський період (4,0–3,6 мільярдів років тому) суттєво відрізнявся від сучасного. Тут існували великі річкові канали та озера, а ерозія сприяла більшому руйнуванню кратерів, тож вони мають свої особливості. Так, у порівнянні з молодшими кратерами, більшість кратерів нойського періоду мають опущені або повністю видалені краї, плоскі, заповнені відкладеннями внутрішні частини, а їхні стінки модифіковані рухом води. Таким чином, вважається, що періодичні дощі протягом десятків мільйонів років у теплому і вологому кліматі наповнювали кратери озерами. Проте існує альтернативна теорія: цілком можливо, що потепління нойського періоду були лише епізодичними, і більшу частину часу Марс був холодним. Тоді особливості його ранніх кратерів могли бути утворені таненням льоду і снігу, а не річковою ерозією.
Що аналізували вчені?
Астрономи проаналізували незвичайний кратер діаметром 54 кілометри у півдненному високогір’ї Марса, який містить надзвичайно добре збережені мережі річкових каналів та відкладення озер. Тут немає ані вхідних, ані випускних каналів, а також відсутні ознаки пониження долин або інших супутніх форм рельєфу, які свідчили б про підземні води. На основі цих унікальних характеристик дослідники називали цей новий тип кратера водозбірним басейном із закритим джерелом, який відрізняється від озер басейнів кратерів, які живилися за рахунок річок і підземних вод. Науковці аналізували можливі джерела води для цього кратера, а також відшукали інші кратери зі схожими ознаками у радіусі 500 кілометрів від нього.
Особливості кратера. Benjamin D. Boatwright, James W. Head
Що показали результати?
Особливості країв, басейнів, ніш та ухилів кратера свідчать про те, що вони не могли сформувалися в теплому і вологому кліматі раннього Марса. Таким чином, астрономи вважають річки та підземні води малоймовірними джерелами води в ньому. Відсутність річкових каналів, що порушують стіни, наявність ніш на схилах, а також характер і розташування річкових каналів та відкладень на дні кратера вказують на те, що джерелом води став льодовик на стінах кратера. Коли він танув, вода текла з його вершини та опинялася внизу кратера, формуючи озера та річки. Крім того, дослідники відшукали 42 кратери зі схожими рисами. Таким чином, це підтверджує теорію про холодний клімат нойського періоду з тимчасовими потепліннями.
Нещодавно інша група вчених визнала потепління і насичення киснем на ранньому Марсі епізодичними. Також ми писали про те, що «К'юріосіті» знайшов сліди великої повені на Марсі, а давній клімат у марсіанському кратері Ґейл виявився схожим на ісландський.