Аналіз сейсмічних хвиль від марсотрусу допоміг відшукати невідомий раніше шар порід у марсіанській мантії. Виявилося, біля ядра планети знаходяться розплавлені силікати — магма — товщиною у 150 кілометрів. Раніше цей шар вважали частиною ядра Марса, але його відкриття свідчить, що насправді ядро планети менше. Про це розповіло видання Nature, у якому опублікована стаття науковців.
Нова модель будови Марса. Nature
Чому шукали ще один шар всередині Марса?
Єдиним способом дізнатися про надра Марса сьогодні є дослідження марсотрусів. За поширенням сейсмічних хвиль науковці визначають, які шари порід ці хвилі долають глибоко під поверхнею Марса, і так оцінюють внутрішню будову планети. Чи не найголовнішу роль у цьому зіграла геофізична станція InSight, яка чотири роки стежила за марсотрусами.
Аналізуючи поширення сейсмічних хвиль, планетологи зокрема визначили, що Марс має велике ядро, яке має радіус у 1 830 кілометрів та займає близько 25 відсотків всієї маси планети. Утім, ця оцінка набагато більша, ніж очікували вчені, та свідчить, що ядро Марса має низьку густину та складається з легких елементів, що не збігається з моделями. Розв'язати цю розбіжність вдалося дослідникам Федеральної вищої технічної школи Цюриха.
Що виявили вчені?
Серед даних InSight науковців зацікавив потужний марсотрус 2021 року на зворотному боці Марса, спровокований падінням метеорита. Одна із сейсмічних хвиль від нього відбилась від межі між мантією і ядром планети. Характер поширення хвилі вчені порівняли із відомими характеристиками сплавів з високим вмістом заліза, якими багатий Марс.
Таким чином дослідники виявили, що під час проходження надрами Марса сейсмічна хвиля проходила через шар повністю розплавлених силікатів товщиною у 150 кілометрів. На їхню думку, цей шар може бути реліктом найперших етапів еволюції Марса, коли він був вкритий океаном магми. З часом, поки планета остигала, магма перетворювалася на тверду породу та осідала. Але біля ядра, куди опустилася більшість радіоактивних елементів у ній, тепла лишається достатньо, щоб цей шар лишався рідким.
Тож, підсумовують вчені, ядро Марса насправді є меншим та має радіус у 1 650-1675 кілометрів. Це збігається з моделями його складу, які вказують, що на 85-91 відсотків ядро складається із заліза та нікелю, а всього на 9-15 відсотків — з легких сірки, вуглецю і водню.
- Ще один марсотрус, найпотужніший з коли-небудь зареєстрованих InSight, також видав тектонічну активність Марса.