Норвезькі археологи повідомили про знаходження наразі найстарішого каменю зі скандинавським рунічним написом, що його знайшли в Норвегії. Вік знахідки оцінили приблизно в 1 800-2 000 років, що відповідає періоду римської залізної доби, коли з'явилося рунічне письмо. Про камінь повідомляє Музей історії культури при Університеті Осло на своїй сторінці.
Де знайшли руни?
Ще восени 2021 року група археологів Університету Осло проводила розкопки біля озера Тюріфйорд, що на сході Норвегії, де натрапили на рештки древнього поховання. На глибині 40-50 сантиметрів від молодшої могили розташовувалася старіша, у якій містилися кістки кремованої людини, поховальний інвентар, а також кам'яна плита розмірами 31 на 32 сантиметри з рунічним текстом. Її назвали рунічним каменем Свінгеруда.
Дослідники провели радіовуглецевий аналіз вугілля та кісток, що залишилися у могилі, і датували їх 25-250 роками нашої ери. Один зі зразків кремованої кістки датували 25-120 роками нашої ери. Це означає, що знахідки залишені у період римської залізної доби (0-500 роки нашої ери), коли скандинави почали активно взаємодіяти у торгівлі й політиці з римлянами, під впливом яких, імовірно, сформували свій футарк — рунічну азбуку, названу так за першими шістьма рунами. Дотепер найстаріші рунічні камені датували максимум 300 роками нашої ери, що робить новий артефакт найстарішим у своєму роді з відомих.
Що розповідає напис?
Один із надписів, нанесений на лицьову сторону каменя, зберігся краще за інші. Вчені прочитали його як «ідіберуг», утім, спосіб письма рунами змінювався протягом своєї тисячолітньої історії, тож надпис насправді міг звучати у ті часи трохи інакше. Можливо, текст відсилає до жінки на ім'я Ідібера, і тоді він може означати «Для Ідібери». Або ж напис позначає родинне ім'я, як-от Ідіберунг.
Та окрім цього слова дослідники розрізнили на камені перші три букви футарку — ᚠ (ф), ᚢ (у) і ᚦ (т). А ще — різні лінії, що формують сітку, зигзагоподібні фігури та інші відмітки, які не обов'язково мають лінгвістичне значення, зазначають науковці. Можливо, людина, яка залишила їх, вчилася різьбити руни або ж експериментувала з написанням.