Міжнародна наукова спільнота розробила план відродження української науки

Науковці з академій наук семи країн, у тому числі України, зустрілися у Варшаві та розробили план підтримки української науки в умовах російської агресії. Це програма з 10 пунктів, які передбачають відкритий доступ до наукових публікацій, науково-дослідницької інфраструктури за кордоном та розробку грантових програм. План підтримки міжнародною академічною спільнотою українських науковців опублікований на сайті Національної академії наук, техніки та медицини США.

Hannibal Hanschke / Getty Images

Hannibal Hanschke / Getty Images

У ході повномасштабного вторгнення військ РФ в Україні пошкоджено вже 43 заклади вищої освіти, з яких п'ять зруйновані повністю. Пошкоджені дослідна ядерна установка «Джерело нейтронів» Харківського фізико-технічного інституту та єдиний в Україні Національний центр генетичних ресурсів рослин. І на форумі «Академічна співпраця на підтримку українських науковців», що відбувся 2 червня у Варшаві, національні академії наук країн Великої сімки, Польщі й України напрацювали план повоєнного відновлення української наукової сфери, який складається з десяти пунктів.

Передусім це підтримка українських науковців, які наразі тимчасово працюють за кордоном, щоб вони могли повернутися до своєї роботи в Україні після завершення бойових дій. Також це фінансові кроки, які передбачають започаткування спеціальних програм фінансування українських науковців і наукових команд у тому числі у міжнародній науковій співпраці. План пропонує звільнення українських науковців від сплати зборів за публікації у фахових журналах, за участь у конференціях та членство у наукових організаціях, а також забезпечення вільного безкоштовного доступу до фахових видань. Одним з пунктів також є і надання українським науковим інституціям необхідного наукового обладнання замість втраченого внаслідок війни та розробка плану модернізації науково-дослідницької інфраструктури в Україні.

Свої підписи під планом поставили президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, а також президенти Всеєвропейської федерації академій наук (ALLEA), Національної академії наук США, Німецької Національної академії наук Леопольдина, Королівської Данської академії наук і літератури, віцепрезиденти Королівського товариства Великобританії, віцепрезиденти Польської академії наук.

Також цьому плану присвятили статтю президенти Польської академії наук Єжа Душинський, президентка Національної академії наук США Марша МакНатт і президент НАН України Анатолій Загородній, яку опублікували у журналі Science. Згідно з нею, вже зараз близько 220 українських дослідників прийняті до установ Польщі і США на час повномасштабного вторгнення, а цю програму планують розширити і на інші країни, щоб підтримати наукову діяльність українців.

А поки міжнародна академічна спільнота розробляє план з відновлення української науки після нашої перемоги, від російської вона відвертається. Більше про те, хто відмовляється працювати з країною-агресором, ми розповідали у нашому тексті «Наукова «спецоперація»».