У мозку людей вперше виявили частинки мікро- та нанопластику. Дослідження американських науковців на зразках тканин мозку, печінки та нирок від померлих людей, зібраних в 2016 та 2024 роках, показало в 7-30 разів вищу концентрацію мікропластику в мозку, ніж у печінці чи нирках. Ба більше, за вісім років концентрація мікропластику в мозку зросла більш ніж на 50 відсотків. Про це розповів The Conversation з посиланням на препринт науковців.
Скільки мікропластику знайшли у мозку людей?
Дослідники використали метод хроматографії та спектроскопії для визначення кількості мікро- та нанопластику у зразках тканин. У 2016 році концентрація у мозку складала 3,057 мікрограмів на грам, а у 2024 році зросла до 4,806 мікрограмів на грам. При цьому концентрації у зразках мозку варіювалися до 8,861 мікрограмів на грам. Для порівняння, концентрації у печінці та нирках у 2024 році становили 465 мікрограмів на грам та 666 мікрограмів на грам відповідно. Дослідження зразків під електронним мікроскопом показало, що більшість з них мала форму уламків і розміри менше 200 нанометрів. Найбільш поширеним типом пластику був поліетилен — він складав 74 відсотки від усього мікропластику в мозку.
Оскільки усі зразки тканин мозку отримали з фронтальної кори, нейрони якої часто уражаються під час деменції, науковці припустили зв'язок між збільшенням концентрації мікропластику в мозку та збільшенням поширення хвороби Альцгеймера й інших форм деменції. Утім, для підтвердження цього зв'язку потрібно провести подальші дослідження.
У яких ще органах знаходили мікропластик
🩸 Мікропластик виявили й у людській крові — його знайшли у зразках крові 17 з 22 учасників дослідження. Як і в мозку, поліетилену в крові було найбільше.
💔 А забруднення мікропластиком артеріальних бляшок пов’язали з більшим ризиком інфарктів та інсультів. У таких пацієнтів також вчетверо збільшувався ризик смерті у найближчі роки.
🫀 Мікропластик знайшли у п’яти типах тканин людського серця, в якому було дев’ять різних видів пластику, зокрема і занесених випадково хірургами.
🐕 Сліди мікропластику виявили й у чоловічих статевих залозах — сім’яниках. А наявність його у сім’яниках собак пов’язали з погіршенням репродуктивних функцій.