Генна терапія без використання вірусів відновила роботу м’язів у мишей із дистрофією Дюшена

Нова генна терапія відновила роботу та збільшила силу м’язів у мишей із дистрофією Дюшена — важким спадковим захворюванням, яке призводить до руйнування м’язової тканини, що починається в ранньому віці. Терапія успішно доставила до м’язів робочу копію гена, що кодує вироблення білка дистрофіну, нестача якого й призводить до м’язової дистрофії Дюшена. На відміну від уже схваленої терапії цієї хвороби, новий підхід не використовує віруси та може доставляти великі послідовності ДНК, що може знайти застосування й у лікуванні інших вроджених захворювань. Дослідження опублікували в журналі Nature Biomedical Engineering.

Поперечний переріз м'язів стегна. David Gregory & Debbie Marshall / Wellcome Collection.

Поперечний переріз м'язів стегна. David Gregory & Debbie Marshall / Wellcome Collection.

Що замінило віруси в новому підході?

Попередня генна терапія м’язової терапії Дюшена, схвалена у США у 2023 році, доставляла здорову копію гена за допомогою знешкодженого аденовірусу. Але цей ген, званий DMD, є найдовшим геном у людському організмі, через що для доставки вірусами використовують його вкорочену версію, яка не завжди є ефективною. Натомість науковці використали позаклітинні везикули — своєрідні «конверти», які організм використовує для передавання речовин з однієї клітини в іншу.

Ці везикули отримали з людських клітини сполучної тканини шкіри та загорнули в них мРНК, потрібну для синтезу дистрофіну. Додатково везикули модифікували таким чином, щоб вони зв’язувалися лише з м’язовими клітинами — це збільшило кількість мРНК, доставленої в потрібне місце, і зменшило ризик побічних ефектів терапії. У мишей із м’язовою дистрофією Дюшена ця терапія відновила вироблення дистрофіну та збільшила силу м’язів. Також підхід випробували на здорових приматах мармозетках, у яких після введення терапії 25-50 відсотків дистрофіну в м’язових клітинах походили саме від введеної їм мРНК.

Як на мишах лікували людські хвороби м’язів

✂️ За допомогою CRISPR, яку націлили на редагування РНК, а не ДНК, науковці позбавили мишей міотонічної дистрофії першого типу.

🐭 Перетворення справного гена на споріднений із ним, який у пацієнтів є дефектним або відсутнім, допомогло мишам зі спинальною м'язовою атрофією.

🧬 А блокування тестостерону одразу після народження захистило мишей від м’язової дистрофії Кеннеді, яка уражає чоловіків.