Американські науковці описали дію експериментального антибіотика оксадіазолу проти псевдомембранозного коліту, спричиненого бактеріями Clostridioides difficile. У дослідах на мишах препарат не лише вилікував наявну інфекцію, а й перешкодив її рецидивам, йдеться у статті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.
Спора Clostridioides difficile (жовта). Jeshina Janardhanan and Yuanyuan Qian
Навіщо нам новий антибіотик проти коліту?
Псевдомембранозний коліт, який спричиняє бактерія Clostridioides difficile проявляється зазвичай болем у животі та діареєю, яка у важких випадках може призводити навіть до смерті. Інфекція важко піддається лікуванню поширеними антибіотиками й наразі ще має обмежену чутливість до кількох препаратів. Проте, приблизно у чверті пацієнтів навіть після виліковування хвороба повертається за кілька тижнів через здатність бактерії формувати вкрай стійкі спори, які проростають за сприятливих умов, вертаючи хворобу. Тому вчені Університету Нотр-Дам взялися за пошуки нового, ефективнішого засобу проти кишкової інфекції. Проаналізувавши базу даних експериментальних препаратів, вони натрапили на речовину із групи оксадіазолів, яка у дослідах проявила здатність не лише знищувати активні бактерії, а й пригнічувати їхнє проростання зі спор.
Яка дія антибіотика проти C. difficile в організмі?
Перше випробування препарату для лікування інфекції вчені провели на мишах, у яких спричинений C. difficile коліт подібний до такого у людей, зокрема у плані рецидивів. Частину тварин лікували експериментальним оксадіазолом, а інших для порівняння — типовим антибіотиком ванкоміцином. На 25 день від лікування у групі оксадіазолу живими лишилися 70 відсотків тварин, ванкоміцину — 60 відсотків, а нелікованих — 40 відсотків. При цьому на 21 день після приймання оксадіазолу у тварин не виявили спор C. difficile у випорожненнях, на відміну від тварин в інших групах. Після ванкоміцину коліт у мишей став вертатися на 10-13 день, але в лікованих оксадіазолом більше не повертався. Тож вчені сподіваються, що відкрили новий засіб для боротьби з небезпечною кишковою інфекцією у людей. Чи справді це так — покажуть наступні дослідження.
Між тим, іншим лікуванням кишкової інфекції C. difficile є трансплантація калу, яку нещодавно дозволили у США та Австралії. Дієвість такої терапії виявилася навіть вищою, ніж у лікування наявними антибіотиками. А для комфорту пацієнтів американський регулятор навіть схвалив оральні капсули з бактеріями з донорських фекалій.