Близькоспоріднені шлюби у неандертальців виявилися менш поширеними, ніж припускали за результатами попередніх досліджень. На це вказав аналіз ДНК пізніх неандертальців із Бельгії та Франції — хоча тамтешні популяції виявилися генетично ближчими одне до одного, ніж до інших пізніх неандертальців Європи, учені не виявили у них ознак недавнього схрещування між близькими родичами. Раніше поширеність інцестів та пов'язане з ними зниження генетичної різноманітності називали однією з можливих причин вимирання неандертальців, однак, це дослідження вказує на те, що зникненню цього виду людей варто шукати інше пояснення. Дослідження опублікували в журналі Nature.

Художнє зображення неандертальської родини. P.PLAILLY / E.DAYNES / SCIENCE PHOTO LIBRARY

Звідки взялося уявлення про інцести в неандертальців?

Неандертальці населяли Європу та західну Азію у період щонайменше від 430 тисяч до приблизно 40 тисяч років тому. Попередні геномні дослідження показали, що вони загалом жили невеликими групами, а деякі популяції, зокрема з печер Чагирська та Денисова на Алтаї, мали низьке генетичне різноманіття і вступали у близькоспоріднені шлюби. Але лишалося незрозумілим, чи була така ізоляція характерною для всіх неандертальців, чи вона виникала лише в окремих регіонах.

Місця знахідок решток неандертальців, з яких могли виділити ДНК для дослідження. Bossoms Mesa et al. / Nature, 2026

Ще у ХІХ столітті у басейні ріки Маасу в Бельгії знайшли велику кількість стоянок середнього палеоліту, зокрема Гоє, Спі, Кувен, Фон-де-Форе, Тру-Магріт і Складина. Тому міжнародна команда вчених, у складі якої були дослідники з Німеччини, Бельгії, Франції, США та інших країн, вирішила використати генетичні дані решток з цих стоянок, щоб проаналізувати особливості популяцій неандертальців на регіональному рівні.

Що показав аналіз геному неандертальців з басейну Маасу?

Для аналізу використали генетичні дані, отримані з решток 27 неандертальців з територій Бельгії та Франції, вік яких оцінили у межах до 52,5 тисяч років. Лише один з індивідів мав добре збережену ДНК, а у решти проаналізували однонуклеотидні варіанти, найбільш інформативні для вивчення неандертальської спадковості. Шестеро особин генетично належали до чоловічої статі, а більшість інших зразків визначили як жіночі.

Рештки неандертальців зі стоянок Спі та Гоє, які досліджували науковці. Bossoms Mesa et al. / Nature, 2026

Хоча генетичне різноманіття неандертальців дійсно виявилося відносно невеликим, у проаналізованих зразках ДНК не знайшли ознак схрещування між близькими родичами до третього ступеня спорідненості. Отже, принаймні частина пізніх західноєвропейських неандертальців жила у більших або краще пов’язаних групах, ніж алтайські неандертальці. Порівняння геномів неандертальців з басейну Маасу з геномами, знайдених в інших регіонах, показало, що вони були генетично ближчими між собою, ніж до неандертальців із Хорватії чи Кавказу. Водночас вони не були повністю ізольованими — імовірно, це було зумовлено періодичними хвилями розселення та контактами між групами під впливом змін клімату.

Хоча у той час, коли жили досліджені неандертальці, у Європі уже були люди сучасного типу, і у геномах людей досі присутні неандертальські гени, у жодної з досліджених особин автори не виявили генетичних ознак нещодавнього схрещування із Homo sapiens. Це підтримує теорію про асиметричний генетичний обмін — неандертальська ДНК збереглася у нащадках популяцій сучасних людей, тоді як внесок Homo sapiens у пізні неандертальські групи або не зберігся, або був практично відсутнім.

Чи допоможе це дослідження пояснити причини вимирання неандертальців?

За однією з гіпотез, неандертальці могли зникнути через поступове накопичення шкідливих мутацій і втрату генетичного різноманіття унаслідок близькоспорідненого схрещування. Однак, у цьому дослідженні науковці не знайшли ознак генетичного «виродження» неандертальців — хоча вони мали помітну регіональну спорідненість, у популяції зберігалася достатня генетична різноманітність. Тож причини їхнього зникнення можуть бути набагато складнішими, ніж припускали за ранніми аналізами геномів.

Що науковці дізналися про неандертальців

💀 Поява перших спільних нащадків неандертальців і предків сучасних людей могла відбутися ще 140 тисяч років тому, на що вказав череп дитини з ознаками обох видів.

🧬 Водночас генетичні дослідження свідчать про те, що гени неандертальців уперше закріпилися в людській популяції близько 50 тисяч років тому, а домішки генів людей навіть призвели до завищених оцінок генетичної різноманітності неандертальців.

⚔️ А однією з причин вимирання неандертальців могли стати територіальні конфлікти.