Предки сучасних людей і неандертальців схрестилися на 3000 років раніше, ніж вважали досі

Дату схрещування та появи перших нащадків неандертальців і предків сучасних людей посунули ще на 3000 років назад: нові дослідження геному давніх людей свідчать, що це відбулося близько 50500 років тому. Науковці також встановили, що популяція сучасних людей, що вийшла з Африки, імовірно, схрестилася з неандертальцями на сході Середземномор’я. Що цікаво, популяція вихідців з Африки була не надто великою, адже виявлені у Німеччині та Чехії її представники були близькоспорідненими, хоча їх розділяли сотні кілометрів. Такі результати опублікували у двох статтях журналів Nature (1) та Science (2).

Художнє зображення предків сучасних людей у Європі. Tom Björklund

Художнє зображення предків сучасних людей у Європі. Tom Björklund

Як з’ясовували обставини розселення людини у Європі?

Раніше науковці вже представили уточнену дату виходу предків сучасних людей з Африки та їхньої зустрічі з неандертальцями у Європі — 47 тисяч років тому. Тепер інша команда дослідників проаналізувала давню ДНК з решток Homo sapiens віком 45 тисяч років із Чехії з локації Zlatý kůň та Німеччини з локації Ranis. Вони виявили у ДНК гени неандертальців і за довжиною фрагментів цих генів, які з кожним поколінням укорочуються, виявили, що схрещування неандертальців і предків сучасних людей відбулося приблизно за 5500 років до того, як жили ці люди з Чехії та Німеччини.

Череп жінки зі Zlatý kůň, з якого добули давню ДНК для дослідження. Marek Jantač, Anthropology Department, National Museum, Prague

Череп жінки зі Zlatý kůň, з якого добули давню ДНК для дослідження. Marek Jantač, Anthropology Department, National Museum, Prague

Порівнявши геном цих представників з геномом іще 58 давніх людей, а також сучасних людей, науковці встановили, що подія схрещування предків сучасних людей і неандертальців, яка дала початок усім не-африканським популяціям, тривала протягом семи тисяч років — з 50500 до 43500 років тому. Разом з тим, давні H. sapiens зі Zlatý kůň і Ranis виявилися генетично ізольованими від інших вихідців з Африки та, як вважають науковці, не дали початок сучасним людям, а близько 300 представників цієї популяції вимерли.

Художнє зображення зовнішності жінки зі Zlatý kůň. Tom Björklund for Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

Художнє зображення зовнішності жінки зі Zlatý kůň. Tom Björklund for Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology

Науковці також прослідкували те, наскільки гени неандертальців закріпилися в геномі H. sapiens. Як виявилося, сучасні мешканці Східної Азії мають приблизно на 20 відсотків більше генів неандертальців, що може свідчити про додаткові та пізніші епізоди схрещування їхніх предків з неандертальцями або те, що неандертальські гени виявилися більш корисними для адаптації їхніх предків. Водночас у сучасних людей виявили великі ділянки, зокрема в Х-хромосомі, повністю вільні від неандертальських генів, що свідчить про суворий відбір і можливу непоєднуваність деяких генів неандертальців з генами предків сучасних людей. Такі результати допомагають зрозуміти, як відбувалася міграція давніх людей і як вона вплинула на появу певних рис у їхніх сучасних нащадків.

Якою була взаємодія предків сучасних людей і неандертальців

🦴 Раніше археологи відсунули час поселення людей сучасного типу у Європі на 10 тисяч років назад. Артефакти з печери у Франції вказали на те, що сучасні люди співіснували на одній території з неандертальцями.

🦷 Викопні зуби віком близько 48 тисяч років вказали на схрещування неандертальців і сучасних людей, адже вони містили ознаки обох видів давніх людей.

🧬 Схрещування неандертальців із сучасними людьми також призвело до похибки у вимірюванні розмірів популяції неандертальців, адже воно внесло нові гени у їхній геном, через що популяцію вважали на 20 відсотків більшою, ніж насправді.