Швейцарські вчені доповнили стандартну терапію боротьби з нічними кошмарами цілеспрямованою реактивацією пам'яті, яка спрямована на посилення спогадів під час сну. За допомогою відтворення звуків у фазі швидкого сну вдалося посилити ефект стандартної терапії, знизивши кількість кошмарів та збільшивши позитивні емоції під час сну. Результати опубліковані в журналі Current Biology.
GIPHY
Яка стандартна терапія нічних кошмарів?
Нічні кошмари супроводжують фазу швидкого сну сильними негативними емоціями. Кошмари можуть бути пов'язані з психічними розладами, включаючи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), або виникати самостійно, з невідомої причини. Якщо кошмари є частими і спричиняють значний дистрес або порушення в соціальній та професійній сферах, то такий стан відносять до розладів сну, від яких страждає близько 4 відсотків дорослого населення. За відсутності лікування, такий стан може зберігатися десятиліттями.
Єдиним рекомендованим доказовим методом лікування розладу сну є репетиційна терапія образами (IRT), яка належить до когнітивно-поведінкових технік. Пацієнт має згадати свій кошмар, змінити негативну сюжетну лінію на більш позитивний кінець і прокручувати цей сценарій протягом дня. Ця проста техніка дає результати вже після двох-трьох тижнів регулярного використання, зменшуючи частоту та тяжкість кошмарів. Проте, незважаючи на ефективність IRT, близько 30 відсотків пацієнтів не реагують на це лікування. Для покращення терапевтичного результату IRT, швейцарські вчені Женевського університету доповнили метод цілеспрямованою реактивацією пам'яті (TMR).
Що таке цілеспрямована реактивація пам'яті?
Техніка TMR використовується для маніпулювання обробкою пам'яті шляхом застосування підказок під час сну. У класичному протоколі, сенсорний (наприклад, нюховий, слуховий) сигнал асоціюється з процедурою навчання протягом дня, а потім цей сигнал відтворюють під час сну. TMR може покращити консолідацію пам'яті, тобто перехід з короткотривалої в довготривалу. Однак мало що відомо про використання цієї техніки під час фази швидкого сну. Поточне дослідження перевіряло, чи зменшить частоту кошмарів подання під час швидкого сну звуку, асоційованого з позитивним сценарієм кошмару (генерованого під час сеансу IRT).
Як проводили дослідження?
У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів віком від 20 до 35 років з нічними кошмарами принаймні середнього ступеня важкості (понад один епізод на тиждень). Учасників поділили на дві групи, де половина під час уявлення нового позитивного сценарію сну чула в навушниках звук фортепіанного акорду, а інша половина залишалася без звуку. Протягом наступних двох тижнів всі пацієнти проводили щовечора сеанс IRT та піддавалися впливу звуку під час швидкого сну. Звук фортепіанного акорду тривалістю в одну секунду відтворювали кожні десять секунд. За час дослідження всі учасники приділяли по п'ять хвилин для відпрацювання позитивного сценарію сну та заповнювали щоденник сновидінь. Після двох тижнів спостережень дослідники оцінювали результати, а потім ще раз оцінили їх через три місяці.
Чи вплинув звук на кошмари?
Тести підтвердили ефективність IRT для обох груп щодо таких змінних як частота кошмарів, страх уві сні, страждання, показники настрою та якість сну. Однак, група TMR мала значно менше кошмарів на тиждень, ніж контрольна група, яку лишили без звуків під час сеансів IRT. Крім того, у групі TMR відмітили значно вищий відсоток позитивних емоцій уві сні та більше задоволення від снів з початку експерименту.
Результати свідчать про те, що TMR під час швидкого сну може покращити результат IRT шляхом значного зменшення кошмарів, водночас сприяючи активації емоційно позитивних снів. Але дослідники зазначають, що відсутність контрольної групи без IRT не може виключати, що на клінічні покращення, які спостерігалися в обох групах пацієнтів, вплинули інші фактори, як-от очікування пацієнта.
Не тільки нічні кошмари перешкоджають нормальному сну і шкодять здоров’ю. Зміна режиму та недосипання в середньому віці пов'язали з вищим ризиком деменції в старості. Втім, для літніх людей виявився корисним обідній сон, який показав позитивний вплив на когнітивні здібності. А от фізична активність нівелювала ризики смерті, пов'язані з поганим сном.