Поки міжпланетна станція OSIRIS-REx повертає на Землю зібрані приблизно 200 грамів зразків з астероїда Бенну, команда американських вчених дослідила дані станції під час збирання проб, а також фото, які OSIRIS-REx встиг зробити із астероїдом. Так їм вдалося змоделювати приблизні фізичні характеристики поверхні Бенну та дійти висновку, що об'ємне зчеплення ґрунту поблизу місця відбору проб складає менш як 10 паскаль. Як повідомляють вчені у статті, опублікованій у Science Advances, цього достатньо, щоб сам OSIRIS-REx міг взагалі загрузнути у поверхні Бенну, якби не почав зліт з астероїда.
NASA
Навколоземний астероїд Бенну став ціллю міжпланетної станції OSIRIS-REx від NASA, яка відправилася до нього з метою зібрати зразки з поверхні. Для цього станція була оснащена механізмом Touch-and-Go (TAGSAM), який на кілька секунд мав торкнутися астероїда та зібрати зразки, які потраплять у камеру для збору під дією газоподібного азоту. І поки до повернення капсули зі зразками слід чекати до 2023 року, дослідники опрацьовують дані, які OSIRIS-REx передає дистанційно. Коли станція торкнулася поверхні Бенну для збору зразків, це стало прямим способом перевірки фізичних характеристик астероїда, який складається зі зліплених мікрогравітацією уламків. Вченим доступні зображення Бенну до, під час та після відбору проб, а також дані про контакт інструменту TAGSAM.
Під час відбору проб камені та пил з поверхні Бенну перетворилися на шлейф уламків, внаслідок чого утворився еліптичний кратер завдовжки у 9 метрів у місці відбору зразків. Цей відкритий матеріал темніший, спектрально червоніший і містить більше дрібних частинок, ніж поверхня поруч. Причому, згідно з моделюванням, недостатня щільність і слабкий приповерхневий шар мають бути глобальними властивостями Бенну, а не тільки поверхні в місці контакту зі станцією. Сила при контакті, зміна швидкості станції та взаємодія інструменту для відбору проб з поверхнею припускають міцність на стиск від 2 до 200 паскаль у приповерхневих шарах, що робить Бенну схожим на комету Чурюмова — Герасименко, але абсолютно незрівнянним з більшими тілами на кшталт Місяця.
Поверхневі зміни під час забору проб. Kevin J. Walsh et al. / Science Advances, 2022
Об'ємна щільність переміщеного підповерхневого матеріалу склала приблизно 500-700 кілограмів на кубічний метр, що приблизно вдвічі менше, ніж об'ємна щільність всього Бенну. А частинки, що потрапили на оптику приладу, за спектром нагадують змінені водою вуглецеві метеорити.
Також раніше ми розповідали, що вчені підозрюють наявність у ядрі Бенну порожнечі через його форму і неоднорідний розподіл маси. Крім того, імовірно, астероїд опинився за межами поясу астероїдів 1,75 мільйона років тому, на що вказують кратери на його поверхні.