«Жива» фарба з ціанобактеріями поглине вуглекислий газ і виробить кисень

Британські науковці створили фарбу із живими бактеріями всередині, щоб вони вловлювали з повітря навколо вуглекислий газ та виробляли натомість кисень. Бактерії мешкають всередині обробленого водою полімеру та здатні виробляти до 0,4 грама кисню на грам біомаси покриття за добу. Про це розповіло видання New Atlas. Стаття вчених опублікована у Microbiology Spectrum.

Бактерії (зеленим) у покритті на на зображенні, отриманому за допомогою енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії. University of Surrey

Бактерії (зеленим) у покритті на на зображенні, отриманому за допомогою енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії. University of Surrey

Де знадобиться таке покриття?

Використовувати здатність бактерій, наприклад, до створення кисню, переробки відходів чи синтезу корисних речовин, можна вирощуючи їх у біореакторах. Бактерії у цих системах, де підтримується придатне для їхнього життя середовище, можна використовувати для очищення води, повітря чи збагачення ґрунтів у сільському господарстві. Утім, широкому використанню цієї технології заважає відсутність рішень, які б дозволили масштабувати такі системи, а також необхідність витрачати велику кількість ресурсів для підтримування життя бактерій. Свій підхід запропонували науковці з Університету Сурея.

Як зробили бактеріальну фарбу?

Ідея науковців полягає у тому, щоб розмістити бактерії у формі біопокриття, яке вчені назвали «живою фарбою». Це покриття, всередині яких утримуються живі бактерії, так само дозволить використовувати їхні властивості, але з меншою кількістю витрат. Для створення свого покриття науковці використали ціанобактерії Chroococcidiopsis cubana, які у ході фотосинтезу виробляють кисень, переробляючи вуглекислий газ.

Фотографії трьох біопокриттів у чашках Петрі на 0, 12 і 27 день. Simone Krings et al. / Microbiology Spectrum, 2023

Фотографії трьох біопокриттів у чашках Петрі на 0, 12 і 27 день. Simone Krings et al. / Microbiology Spectrum, 2023

Щоб бактерії якомога довше прожили заточеними у полімер, вчені використали штам, який здатний переживати екстремальну спеку і стійкий до висихання. Після розміщення бактерій у полімері, науковці виявили, що вони здатні виробляти до 0,4 грама кисню на грам біомаси покриття за добу, а також переробляти 0,3 грама вуглекислого газу за цей же час. Бактерії прожили у покритті понад місяць, не знижуючи активність. Дослідники сподіваються, що їхнє покриття стане у пригоді, наприклад, на космічних станціях.

Де ще бактерії стануть у пригоді

🧫Модифікована бактерія може виявляти рак кишківника

🍺Кишкова паличка виявилася здатною виробляти електрику у стічних водах пивоварні

🚀А ціанобактерії знадобляться на Марсі для виробництва ракетного палива