Японські й австралійські науковці проаналізували відмінності в будові інвазійних у Австралії ропух ага, спричинені життям у міському й сільському середовищі. З'ясувалося, що у містах аги мають менші залози з отрутою, а в самців ростуть довші ноги, повідомляється у Biological Journal of the Linnean Society.
Rhinella marina. brian.gratwicke / Wikimedia Commons
Жителі міст і сіл відрізняються, і це властиво не лише для людей. Сильна відмінність середовища має вплив на тварин, які перебралися із віддалених районів до урбанізованих. Вчених з Університету Джеймса Кука та Токійського університету сільського господарства й технологій зацікавило, як міське й сільське життя впливає на ропух ага (Rhinella marina) в Австралії. Цей початково американський вид потрапив на південний континент ще на початку минулого століття, відтоді широко поширившися й завдаючи шкоди місцевій природі як інвазійний вид. Науковці подумали, що з'ясувавши вплив різного середовища на амфібій, вони зможуть наблизитися до розв'язання проблеми з ними.
Протягом трьох років вчені ловили й вивчали аг у місті Квінсленді та його околицях. Так вони з'ясували, що середовище не сильно впливає на розміри тіла амфібій. Однак відмінності все ж були. У міських аг помітно меншими виявилися паротидні залози, які розташовуються за очима й виробляють отруту проти хижаків і паразитів. Водночас у міських самців видовжилися, а в самок — укоротилися ноги в районі гомілки.
Вчені мають припущення стосовно того, чому місто змінило жаб. Зменшення захисних залоз може бути обумовлено меншою кількістю хижаків, особливо птахів, у місті. Через це на них рідше нападають, а тому підтримувати великі залози з отрутою не доцільно. Довгі ж ноги можуть допомагати самцям долати більші відстані, що актуально у фрагментованому дорогами й будівлями міському середовищі. Натомість самки й у природних умовах воліють менше пересуватися, а в містах, де це ще більше утруднено, можуть вести ще більш малорухливий спосіб життя, тому довгими ногами можна знехтувати. Отже, людська урбанізація впливає на морфологію аг, причому по-різному, у залежності від статі. У наступних роботах вчені планують дослідити механізм, який за цими змінами стоїть.
Міський ландшафт вніс корективи й у життя бджіл. На відміну від сільських, їм доводиться менше летіти за їжею, показало недавнє дослідження. А дізнатися більше про шкоду, яку завдають види на чужих для них локаціях, можна з нашого матеріалу «Біологічні інвазії».