Мисливці-збирачі, що населяли Скандинавію у період мезоліту кам'яної доби, мали погане здоров'я зубів — із карієсом та запаленням ясен. На такі діагнози вказало вивчення березового дьогтю, який пожували люди у Швеції приблизно 10 тисяч років тому. Дослідження опублікували у журналі Scientific Reports.
Макети жуйки з дьогтю, що її жували древні скандинави. Verner Alexandersen.
Як взялися вивчати здоров'я первісних людей за пожованим дьогтем?
Вивчати життя давно померлих людей можна не лише за прямими артефактами, як-от знаряддями праці чи збереженими предметами побуту — сучасні технології дозволяють багато інформації отримати з вивчення мікробного складу збережених решток. Наприклад, цінну інформацію науковці дістають з досліджень нальоту на зубах або пожованих рослинних решток, які зберігають сліди бактерій. Останні можуть бути маркерами захворювань, а також вказати на особливості харчування. Тому група науковців зі Стокгольмського університету, Університету Уппсали та Університету Мерсіна з колегами вирішили дослідити три зразки пожованого березового дьогтю, які знайшли у Швеції та вік яких оцінили у 9 890-9 540 років. Виявляючи ДНК бактерій, науковці порівнювали їхнє різноманіття із мікробним профілем сучасних людей, у чому допомагав алгоритм машинного навчання.
Що вказало на карієс та хворі ясна?
У зразку березового дьогтю виявили велику кількість бактерій, які у теперішніх людей пов'язані із запальною хворобою ясен, як-от Treponema denticola, Streptococcus anginosus та Slackia exigua. А частина інших бактерій з дьогтю, такі як Streptococcus sobrinus та Parascardovia denticolens, пов'язана зараз із процесом руйнування зубів. Алгоритм розрахував, що ймовірність карієсу та запалених ясен у цих древніх скандинавів складала 70-80 відсотків.
Крім мікробної ДНК, вчені виявили в дьогті і гени рослин і тварин, які стародавні мисливці-збирачі могли пожувати перед жуйкою з дьогтю. Це були сліди яблук (Malus domestica), лісового горіха (Corylus avellana), струмкового пструга (Salmo trutta), вовка (Canis lupus), лисиці (Vulpes vulpes), благородного оленя (Cervus elaphus), серед іншого. Частину з цих рослин і тварин, імовірно, люди з'їли, тоді як інші могли бути матеріалом для хутра чи інструментів. Так, при виготовленні одягу або з знарядь люди могли використовувати не лише свої руки, а й зуби, щоб, наприклад, утримати чи перекусити матеріал, залишивши при цьому на зубах його мікроскопічні фрагменти.
- А вивчаючи зубний наліт жителів бронзової доби, з'ясувалося, що люди Середземномор'я ще три тисячі років тому їли продукти, доставлені з Азії, як-от банани.