У Марокко знайшли рештки давнього родича людини, який, найімовірніше, був спільним предком людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Це підтверджує гіпотезу про те, що люди сучасного типу як вид виникли в Африці, а не Євразії, на що вказували попередні дослідження. Відкриття допоможе краще зрозуміти, як розійшлися еволюційні гілки людей, неандертальців і денисівців, і чому останні два види зникли, тоді як людський став процвітати. Дослідження опублікували в журналі Nature.
Щелепи та зуби давніх родичів людини, які могли бути спільними предками людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Hublin et al. / Nature, 2026
Чому засумнівалися в африканському походженні людини?
Згідно з викопними рештками та їхнім генетичним аналізом, останній спільний предок людини сучасного типу (Homo sapiens), неандертальців (Homo neanderthalensis) і денисівців (Homo denisovensis) жив 765-550 тисяч років тому. Через схожість будови кісток і відповідний період існування цим предком протягом довгого часу вважали людину-попередника (Homo antecessor), яка жила на території Іспанії 910-770 тисяч років тому.
Однак найдавніші рештки людей сучасного типу, датовані більш як 90 тисячами років тому, знаходили в Африці та на шляху до Азії. Це вказувало на те, що людина сучасного типу, найімовірніше, з’явилася саме в Африці, тож людина-попередник не могла бути її предком. З цієї ж причини гейдельберзьку людину (Homo heidelbergensis) вважають потенційним спільним предком євразійських представників роду людина — неандертальців і денисівців, але не людини сучасного типу. Тому міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Національного центру наукових досліджень Франції й Інституту еволюційної антропології Макса Планка вирішила дослідити рештки африканських родичів людини в пошуках предка сучасних людей.
Де знайшли рештки предка людей і неандертальців?
Антропологи досліджували рештки представників роду Homo, знайдені в печері на південний захід від Касабланки. У 1969 році тут знайшли фрагмент нижньої щелепи, що належала родичу людини, якого тоді описали як Atlanthropus mauritanicus. Пізніше тут знайшли цілісну нижню щелепу зі збереженими зубами. Обидві ці щелепи мали деякі ознаки кісток пізніх людей прямоходячих (Homo erectus), але відрізнялися від них тими рисами, які виявляли в ранніх людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Від людей прямоходячих ці три види відрізнялися щелепами, що були дрібнішими, тоншими та легшими за рахунок порожнин у кістці.
Зуби та хребці давніх родичів людини з Марокко. Hublin et al. / Nature, 2026
Збережені зуби дослідженого виду за розподілом розміру великих кутніх зубів також більше нагадували людей сучасного типу, неандертальців і людей-попередників, ніж людей прямоходячих. При цьому вони зберігали деякі архаїчні риси зубів людей прямоходячих — це свідчить на користь того, що давні родичі людини з Марокко були більш примітивними, ніж їхні нащадки, що пізніше розселилися в Євразії. При цьому вісім хребців, знайдених у тій самій локації, за розмірами та пропорціями не надто відрізняються від хребців людей сучасного типу, окрім одного грудного, який зберіг ознаки більш давніх представників роду Homo.
Як це відкриття змінює уявлення про еволюцію людини?
Дослідники зробили висновок, що неназваний поки вид людини з Марокко жив близько 773 тисяч років тому та був проміжною ланкою між людиною прямоходячою та більш пізніми людьми в Північній Африці, подібно до того, як людина-попередник була такою ланкою в Європі. Ба більше, через подібність рис людини-попередника та людини з Марокко науковці припустили, що ці два види могли контактувати та обмінюватися генами, подібно до того, як це відбувалося з людьми сучасного типу та неандертальцями. Імовірно, такий обмін відбувався в ранньому плейстоцені (2,5-0,8 мільйона років тому) завдяки міграціям через Гібралтарську протоку.
Хоча науковці не встановили, коли саме відбулося розділення між африканською еволюційною гілкою, яка дала початок людям сучасного типу, і євразійською, з якої походять неандертальці та денисівці, імовірно, воно відбулося саме на північному заході Африки. Це узгоджується з попередніми палеогенетичними моделями, які припускали розходження двох еволюційних гілок близько 800 тисяч років тому та появу людини сучасного типу саме в Африці.
Як співіснували різні види давніх людей
👣 Дослідники з’ясували, що люди сучасного типу, хоч і виникли в Африці, але до Європи потрапили щонайменше на 10 тисяч років раніше, ніж вважали досі, — близько 54 тисячі років тому.
🧬 Науковці знаходять й усе давніші підтвердження схрещування неандертальців і предків сучасних людей: спершу за давньою ДНК його датували 47 тисячами років тому, а потім відсунули цю дату аж до 50 тисяч років тому.
🔥 А в Англії знайшли найдавніші сліди добування вогню, датовані 400 тисячами років тому. Імовірно, вони належать неандертальцям, але у той час цю навичку могли освоїти й денисівці в Азії.
