Палеонтологія
Археологія
Палеонтологія
Археологія

Час поселення людей сучасного типу в Європі відсунули на 10 тисяч років назад

Європейські археологи припустили, що анатомічно сучасні люди поселилися в Європі орієнтовно на 10 тисяч років раніше за попередні оцінки, і за цей час співіснували з неандертальцями, періодично замінюючи одне одного на одній території. На це вказують знахідки віком близько 54 тисячі років у французькій печері, серед яких людський зуб та притаманні людським культурам верхнього палеоліту кам'яні знаряддя. Дослідження оприлюднене в журналі Science Advances.

Кам'яні артефакти з шару Е.  Ludovic Slimak et al. / Science Advances, 2022

Кам'яні артефакти з шару Е. Ludovic Slimak et al. / Science Advances, 2022

Коли люди поселилися в Європі?

Неандертальці (Homo neanderthalensis) населяли терени Європи задовго до того, як на них ступила нога Homo sapiens. Навіть такі віддалені місця як Східна Азія або Австралія були раніше заселені нашими предками (приблизно 80-65 тисяч років тому), ніж європейська частина світу, в якій вони поселилися лише приблизно 45 тисяч років тому, судячи з найстаріших людських рештків на території Болгарії та Італії. Прихід анатомічно сучасних людей не міг не вплинути на життя корінних неандертальців. Представники двох видів активно схрещувалися (на що вказує і наявність неандертальської ДНК у геномах сучасних людей), а ще припускають, що саме наші предки стали причиною вимирання неандертальців. Поширеною є гіпотеза, що неандертальці не витримали конкуренції із культурно та соціально розвиненішими Homo sapiens, які краще пристосовувалися та розмножувалися, й зрештою їх витіснили. Це пояснює, чому після приходу в Європу людей неандертальські популяції стали згасати й уже за 3-5 тисячоліть вимерли. Однак нове дослідження археологів з Європи, Австралії та США на чолі з науковцями Тулузького університету ставить під сумнів твердження про людей, що принесли загибель древньому європейському родичу.

Яке дослідження проводили вчені?

Розкопки гроту Мандрен, що біля Малатаверну у Франції, у 90-х роках минулого століття вказали, що у триметровій товщі печерних відкладів збереглося 12 археологічних шарів, які датуються від 35 і аж до 80 тисяч років. Локація виявилася дуже багатою на цінні знахідки, зокрема там знайдено понад 70 тисяч решток тварин та близько 60 тисяч кам'яних артефактів. Шар Е особливо привернув увагу дослідників. Із нього добули щонайменше півтори тисячі малих оброблених до дрібниць кам'яних наконечників, деякі з яких сягали в довжину усього сантиметр. Ці інструменти суттєво відрізнялися від тих, що їх знайшли у нижчих або вищих археологічних шарах, і були нетиповими для неандертальців. Окрім цього, в шарі Е, як і в кількох інших, було знайдено у сумі дев'ять зубів, що належали щонайменше шести людям. Проаналізувавши та порівнявши морфологію цих решток, вчені могли дізнатися, кому вони належали та хто міг виготовити незвичайні знаряддя.

Що показало вивчення зубів?

Аналіз показав, що усі зуби можна чітко віднести до неандертальських, окрім одного — моляра із шару Е, який мав відмінності від інших. За розмірами та морфологією зуб найбільше був притаманним анатомічно сучасним людям верхнього плейстоцену, а не неандертальцям.

Частина зубів, знайдених у гроті Мандрен. Ludovic Slimak et al. / Science Advances, 2022

Частина зубів, знайдених у гроті Мандрен. Ludovic Slimak et al. / Science Advances, 2022

Тож надалі вчені вирішили встановити вік артефактів методами радіовуглецевого датування за допомогою прискорювальної мас-спектрометрії та оптичного датування. Вивчення вказало, що вік шару, а отже і людського зуба складає 56,8-51,7 тисячі років. А це означає, що описані людські рештки є найстарішими у Західній Європі. Це відкриття доповнює розуміння походження крихітних наконечників, які нетипово для неандертальців стандартизовані в розмірах та формах. Дуже схожі кам'яні знаряддя, пов'язані з популяціями Homo sapiens та культурою раннього верхнього палеоліту, але віком 43-46 тисяч років, знаходили в кількох регіонах Леванту. Численні кам'яні інструменти в гроті Мандрен представляють різні етапи їх виготовлення, що вказує на тривалу окупацію древніми людьми європейської печери усього через рік після неандертальців, після чого їхнє місце знову зайняли неандертальці. Із цього науковці роблять висновок, що людські популяції розповсюдилися Середземноморським басейном раніше за попередні оцінки, і таким чином вказують на початок верхнього палеоліту в західній частині Європи приблизно на 12 тисяч років раніше за попередні оцінки, а на всій континентальній Європі — на 10 тисяч років.

Тож схоже, що неандертальці протрималися після приходу в Європу Homo sapiens не кілька тисяч років, а щонайменше з десяток тисяч років. І перш ніж древній вид людини щез, на території тривалий час співіснували анатомічно сучасні люди та неандертальці, всупереч дуже різному технологічному розвитку. Очевидно, процес витіснення був складним, але поступовим, із періодичними та швидкими заміщеннями популяцій двох видів на одній території протягом тривалого часу.