Зелені морські черепахи з Галапагоських островів виявилися домосидами: більшість із них не покидала меж одного острова за період спостереження, а решта пересувалася лише між сусідніми островами. Це суперечить уявленню про цей вид черепах як про тварин, які надзвичайно схильні до міграцій і повертаються до рідних берегів лише раз на кілька років для розмноження. При цьому на Галапагоських островах не виявили місць відкладення яєць черепахами-домосидами, тож науковці припускають, що колись особини усе ж мігруватимуть з архіпелагу. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Amphibian and Reptile Science.
Чим особлива ця популяція черепах?
Галапагоські острови є єдиною відомою територією, де в Тихому океані перетинаються дві форми зелених морських черепах (Chelonia mydas) — «чорна», яка населяє західне узбережжя Америк, і «жовта», яка водиться в тропічних і субтропічних регіонах на межі Тихого й Індійського океанів. І якщо науковці знали, що самиці «чорних» черепах відкладають яйця на архіпелазі, після чого можуть оселитися там або ж повернутися до берегів Центральної та Південної Америки, то про життя «жовтих» черепах було відомо мало.
Тому науковці встановили трекери, що передавали дані про пересування черепах на супутник, на двох самиць і сімох самців саме «жовтої» форми. За кожним із них спостерігали від 45 до 418 днів, поки трекери не від’єдналися від тварини. Як виявилося, черепахи здебільшого здобували рослинну їжу недалеко від берега, хоча й іноді відпливали від нього аж на 25 кілометрів. П’ять із дев’яти особин не покидали одного острова, ще троє переміщалися між парами островів, а одна черепаха — між трьома різними островами в межах Галапагоського морського заповідника. На думку науковців, така «прив’язаність» морських черепах до Галапагоських островів свідчить про важливість цього середовища для виживання виду, який лише нещодавно перевели з категорії «знаходиться під загрозою зникнення».
Чим дивували науковців морські черепахи
🧲 Для міграцій на велику відстань морським черепахам потрібно орієнтуватися на магнітне поле. І з’ясувалося, що вони розрізняють не лише напрямок, але й різні його стани.
🌪 Через те що черепахи долають величезні відстані під час міграцій, їх використали для збору даних, що допоможуть прогнозувати урагани.
🐢 Однак найважчим для черепах є шлях від гнізда до моря: третину дитинчат рідкісних австралійських черепах на цьому шляху з’їли краби та морські птахи.
Цей текст, як і все за 6 років нашої роботи, оплатили читачі. Щоб просто продовжувати це робити, нам гостро не вистачає 100 нових патронів. До 31 серпня ми хочемо закрити цю дірку. Якщо вам з нами цікаво — приєднуйтесь.