Європейські вчені виявили в гіпокампі людей нейрони, які відповідають за сприйняття плину часу. Ці клітини також можуть відігравати ключову роль у формуванні та пригадуванні епізодичних спогадів. Про це написали науковці в журналі The Journal of Neuroscience.
Що зацікавило дослідників?
Епізодичною називають автобіографічну пам'ять про певні події із життя, які прив'язуються до якогось конкретного часу й місця. Вони стосуються питань «що», «де», «коли». Таким є, наприклад, спогад про день весілля. Тобто епізодичні спогади дають змогу подорожувати в часі в уяві, відтворюючи минулі події. Але для цього необхідною умовою є можливість складувати докупи різні елементи досвіду в одне ціле, щоб відтворити події в правильному порядку. Як це відбувається з точки зору нейробіології людини достеменно невідомо. Однак попередні дослідження виявили в гіпокампі, важливій для пам'яті частині мозку, мишей «часові клітини», що при пригадуванні окремих подій спалахують в певній послідовності. Група вчених із Франції та Нідерландів спробувала у своїх дослідах зрозуміти, наскільки подібним є мозок людей та мишей у плані присутності цих клітин, що репрезентують часові проміжки.
Як вивчали особливості епізодичної пам'яті людей?
Науковці запросили до участі п'ятнадцятьох добровольців з епілепсією. Ці люди мали імплантованими в гіпокампі мікроелектроди, які їм вживили для вивчення особливостей їх епілепсії. Ці пристрої у голові дають змогу відстежувати активність мозку, тому люди, які їх мають, також можуть допомогти вивчати нейробіологію людини.
Вчені провели експерименти під час медичних тестувань, які мали на меті встановити локалізацію джерела нападів епілепсії у головному мозку. Учасникам представляли послідовність зображень у визначеному наперед порядку та просили запам'ятати цю послідовність. Потім добровольцям необхідно було пригадати, яке зображення слідуватиме за іншим. У цей час вчені вимірювали нервову активність мозку учасників.
Що помітили під час досліду?
Вони виокремили підгрупу нейронів, які активізувалися один за одним, коли учасники намагалися запам'ятати порядок зображень. Подібну активність вони проявляли і в той час, як учасників запитували, яке зображення має йти наступним. Що цікаво, навіть у тих випадках, коли показ зображень спинявся на кілька секунд, але цих добровольців не просили нічого робити, окрім почекати, «часові клітини» продовжували активно обробляти досвід переживання часу, або, інакше кажучи, внутрішній плин часу.
Автори роблять висновок, що гіпокамп і в людей також може відігравати важливу роль у функціонуванні епізодичної пам'яті. А крім цього, схоже, що він відповідає за репрезентацію часу, тобто сприйняття нами його плину.