Тупорилих акул помітили за формуванням міцних соціальних зв’язків з іншими представниками свого виду: вони плавали поруч, проводили разом значну частину дня чи слідували одне за одним. При цьому здебільшого таку поведінку фіксували в дорослих особин, але не тих, що вже переросли репродуктивний вік — вони надавали перевагу жити на самоті. Це відкриття суперечить уявленню про акул як поодиноких хижаків і допоможе краще зрозуміти, як соціальні зв’язки збільшують шанси різних видів на виживання. Дослідження опублікували в журналі Animal Behaviour.
Дорослий самець тупорилої акули Чанкі (на передньому плані) плавав паралельно з молодою самицею Леді Лазарус (на задньому плані). Natasha D. Marosi
Чим незвична дружба між акулами?
Тварини з різних середовищ можуть збиватися у великі групи, але вони не завжди формуються через бажання бути з представниками свого виду. Натомість причинами можуть бути доступність ресурсів у певному місці чи уникання хижаків. Попри це, серед морських хижаків соціальні зв’язки не є рідкістю: косаток, що полюють зграями, помічали за чищенням шкіри одне одному, а дельфінів — за спільними іграми, які навіть збільшують їхні шанси мати потомство.
Акули здебільшого полюють наодинці, тому мають репутацію несоціальних тварин. Але двох самців білої акули помітили за спільною міграцією на понад шість тисяч кілометрів, а самиць австралійських рогатих акул — за тим, що вони тисячами збиралися на відпочинок на одній ділянці дна. Усе це спонукало науковців переглянути уявлення про соціальність акул — і для цього міжнародна команда дослідників на чолі з фахівцями Університету Ексетера провела нове дослідження.
Якими виявилися зв’язки між акулами?
Для дослідження обрали туристичну точку на Фіджі, де тупорилих акул (Carcharhinus leucas) підгодовують, тож вони часто збиваються великими групами. За тваринами спостерігали протягом шести років: для цього науковці пірнали 473 рази, а загальна тривалість запливів становила понад 8000 хвилин. За цей час дослідники змогли зафіксувати, поряд із якими особинами найчастіше проводять час 184 акули. Тварин поділили на три категорії: молоді, які ще не почали розмножуватися, репродуктивного віку та старші особини.
Як виявилося, у місцевих тупорилих акул існує ціла мережа соціальних зв’язків, у центрі якої були особини репродуктивного віку. Ці акули могли формувати неміцні зв’язки, плаваючи на відстані близько метра від представників свого виду, або ж міцніші, коли вони слідували одне за одним і плавали паралельно. Старші особини віддавали перевагу перебуванню на самоті, тоді як молоді акули частіше проводили час на мілководді, але коли збиралися в місці проведення дослідження — найчастіше були в компанії акул репродуктивного віку.
Самці тупорилих акул у перерахунку на одну особину мали значно більше соціальних зв’язків, ніж самиці, але при цьому особини обох статей частіше формували зв’язки з самицями. Це можна пояснити тим, що самиці цього виду більші за самців за розміром, тож дружба з ними може захищати від агресії з боку інших особин.
Для чого акулам дружба?
Науковці припускають, що міцні соціальні зв’язки допомагають акулам отримувати нові навички, потрібні для полювання та виживання загалом. Це може пояснити, чому старші тупорилі акули ведуть поодинокий спосіб життя — вони вже опанували потрібні для життя навички. Дослідники також не виключають, що зв’язки з акулами репродуктивного віку допомагають молодим особинам легше знаходити своє місце в тих скупченнях акул, які утворюються на місці підгодовування. Загалом схильність акул до формування соціальних зв’язків свідчить на користь того, що такі зв’язки збільшують шанси на виживання окремих особин і популяції в цілому навіть у хижаків найвищої ланки.
Що знають про дружбу між тваринами
🐒 Дружба з самицями виявилася вигідною й для бабуїнів — ті самці, що мали таких друзів, жили довше.
🦇 Дружба між двома самицями вампірів посприяла тому, що одна з них усиновила дитинча другої, коли та померла.
🐆 А от оцелотів помітили в компанії опосумів, які зазвичай стають їхньою здобиччю, — вони могли об’єднатися для спільного полювання.