Тунці принаймні трьох видів та райдужна макрель у відкритому морі труться об акул, імовірно, щоб позбутися зовнішніх паразитів. Австралійські вчені помітили на відеозаписах десятки випадків, коли риби підпливали до інших та терлися об них. Причому акул обирали частіше, ніж представників власного виду, мабуть, через більшу шорсткість їхньої шкіри. Результати опубліковані в журналі PLOS ONE.
Жовтоперий тунець потерся об акулу. Christopher D. H. Thompson, Jessica J. Meeuwig / PLOS ONE, 2022
Навіщо риби труться?
Паразити у морі так само поширені, як і на суші, завдаючи тваринам схожої шкоди. Але ектопаразити, які поселяються на поверхні тіла, можуть зменшувати обтічність водного жителя, що особливо важливо для риб, чим змушуватимуть їх докладати більше зусиль для пересування, споживати більше кисню та втрачати вагу. А це може значно зменшити шанси на виживання у небезпечних водах.
Але риби не зовсім беззахисні перед ектопаразитами. Хоч у них немає рук і пальців, щоб почухатися й видалити шкідників, вони можуть скористатися послугами риб-чистильників на станціях очищення, а за їх відсутності потертися об жорсткі предмети, як-от пісок, людське сміття чи інших риб, як-от акул. Таке помічали за рибами, які живуть поблизу берега, але біологи Університету Західної Австралії прояснили, як рятуються від паразитів мешканці відкритого моря.
Як спостерігали за самоочищенням риб?
Вчені проаналізували результати 6 166 спостережень, зроблених за допомогою дистанційно керованого підводного апарату. Його робота поширилися на 55 експедицій у 36 локаціях Тихого, Індійського й Атлантичного океанів. Взагалі, метою вчених спочатку було дослідити екологію дикої природи товщі океану, тож вони передивлялися тисячі відео, підраховуючи й вимірюючи 117 тисяч особин різних видів. Але у процесі вони часто помічали, як риби труться, і записували собі ці моменти, щоб наступного разу прицільно на них зосередитися.
Що цікавого робили риби на записах?
Вчені виокремили 106 випадків взаємодії й потирань між рибами. Більш ніж у половині випадків це були тунці — переважно жовтоперий (Thunnus albacares), рідше південний синій (Thunnus maccoyi) або смугастий (Katsuwonus pelamis) — або райдужна макрель (Elagatis bipinnulata), яких заставали за тертям об акул, зазвичай блакитну (Prionace glauca) або шовкову (Carcharhinus falciformis). Хоча риби терлися й об представників власного виду, але великі риби частіше обирали саме акул. Можливо, це через її шкіру: вона гладенька, якщо її погладити з голови до хвоста, але у зворотному напрямку схожа на наждачний папір через те, що вкрита крихітними зубчиками лусок.
Тактики потирання об акул у риб дещо відрізнялися. Тунці наближалися до акули ззаду, і у влучний момент підставляли під її хвіст частину свого тіла, зазвичай голову або боки, які найчастіше уражаються ектопаразитами. Відтак вони різко відпливали від акули у перпендикулярному напрямку. Бувало, що тунців було одночасно декілька. Тоді вони вишикувалися у лінію і по одному підпливали потертися об акулу, а після цього поверталися в кінець черги. Дії райдужної макрелі були менш організованими. Зграї риб формувалися навколо задньої частини акули, із яких окремі особини виходили і контактували зі шкірою акули різними частинами свого тіла.
Внаслідок цього неочікуваного для авторів спостереження, утім, постає й екологічне питання: якщо риби віддають перевагу очищувати себе тертям об акул, то що буде, коли акул в їхній локації стане замало? А це реальна загроза, зважаючи на темпи скорочення чисельності акул. Ми вже писали, що більшості видів акул та скатів загрожує вимирання.
Інші акули в науці:
✨ чорна акула стала найбільшою хребетною твариною, здатною до біолюмінесценції
🍽️ акули-«соціофоби» харчуються позмінно, щоб не натикатися одна на одну
🧭 а акули-молоти точно орієнтуються за магнітним полем Землі
🏊♀️ схоже, акули таки плутають людей із ластоногими
🦈 схильність бразильських сигарних акул до великої здобичі виявилася перебільшеною.