Чорну акулу назвали найбільшою хребетною твариною з біолюмінесценцією

Дослідники з Бельгії та Нової Зеландії вперше описали біолюмінесценцію у трьох видів глибоководних акул. Зокрема, здатність до світіння виявили у чорної акули Dalatias lichaI, яка стала найбільшою хребетною твариною з люмінесценцією серед відомих. Про відкриття написано у статті журналу Frontiers in Marine Science.

Jérôme Mallefet, et al. / Frontiers in Marine Science, 2021

Jérôme Mallefet, et al. / Frontiers in Marine Science, 2021

Що таке біолюмінесценція?

Явище продукування видимого світла живими організмами, знане як біолюмінесценція, широко поширене в природі. І вчені щоразу більше відкривають тварин, здатних до світіння. Але здебільшого воно все ж властиве морським істотам, що живуть на великій глибині. Окрім багатьом відомих реброплавів, що світяться у темній глибині моря, до біолюмінесценції здатні також чимало риб, навіть таких великих як акули. Про таких акул відомо ще із дев'ятнадцятого століття, але тільки останніми роками вчені почали досліджувати природу їхньої люмінесценції. У новому дослідженні вчені з Лувенського католицького університету та Національного інституту водних і атмосферних досліджень Нової Зеландії описали дотепер найбільшу з відомих акул, які можуть світитися у темряві.

Кого вони описали?

Вчені вперше задокументували люмінесценцію у трьох глибоководних видів акул, зловлених біля східного узбережжя Нової Зеландії: чорної акули (Dalatias licha), ліхтарної чорночеревої (Etmopterus lucifer) та ліхтарної південної (Etmopterus granulosus). Чорна акула стала найбільшою хребетною твариною з люмінесценцією із відомих наразі, маючи довжину тіла до 1,5 метра.

Усі згадані акули мають однакові фотофори — органи, що відповідають за здатність до світіння. Кожен із них занурений у багатошаровий плоский епітелій та складається усього з однієї клітини-фотоцита, що вбудована у чашоподібну заглибину. Зверху вона прикрита клітиною, що нагадує кришталик у наших очах.

Навіщо це акулам?

Ці акули живуть в мезопелагічній, або сутінковій, зоні океану на глибині 200-1000 метрів. Тут замало сонячного світла, однак якщо подивитися на плаваючих акул знизу, то на фоні світліших поверхневих вод вони чітко виділяються. Так вони можуть стати легкою здобиччю для хижаків. Але їхнє синє світіння може допомогти замаскуватися, припускають вчені. У такому разі зрозуміліше, чому в акул сильніше всього світиться нижня частина живота. У випадку з чорною акулою, яка мало кого боїться, біолюмінесценція може слугувати для підсвічування морського дна, маскування від здобичі під час полювання. Однак невідомо, чому в неї також світиться спинний плавник. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти механізми та призначення люмінесценції цих акул.