Трансплантація одразу двох свинячих нирок людині, аналіз ефектів самонавіювання щодо вакцинації та космічна анемія в астронавтів

Редакція nauka.ua

Цього тижня у нашому дайджесті: як грибки і бактерії зруйнували фізикам «вічну» бульбашку, раніше невідомий спосіб підстрибування у личинок жуків та чергова пересадка нирок свині людині — цього разу обох. Також розповідаємо про наслідки антибіотикорезистентності бактерій, зв'язок ноцебо і вакцинації та найдавнішу схрещену людьми тварину. Словом, все найцікавіше за тиждень.

Одразу дві нирки генетично модифікованої свині трансплантували людині

Вчені вперше здійснили пересадку людині одразу двох свинячих нирок. Їх отримав 57-річний чоловік зі смертю мозку, який пожертвував свої органи на розвиток науки. З його допомогою вчені отримали можливість дослідити головні питання безпеки проведення таких операцій. Донором стала свиня, якій попередньо провели 10 генетичних модифікацій.

Гіпергострого відторгнення у реципієнта не спостерігалося, однак жодна з нирок не фільтрувала відходи з крові, як це роблять повністю функціональні органи. Втім, поки невідомо, було це пов'язано з нирками чи фізіологічними змінами, спричиненими смертю мозку пацієнта. Через три дні після пересадки дослідження довелося зупинити через розвиток прогресуючої полісистемної недостатності органів.

Личинки жуків дострибалися до ентомологів на 11 міліметрів у довжину

Деякі личинки попри те, що не мають розвинутих ніг, все ж іноді практикують активну втечу від небезпек — стрибають. Зазвичай це схоже на катапульту чи пружину, однак знайдені вченими личинки жуків з родини Laemophloeidae, які жили у корі мертвого університетського дуба, у чашці Петрі пострибали зовсім інакше.

Спочатку вони притиснули передню частину голови та задню частину тіла до землі. Потім напружували певні сегменти свого черевця і так вигинаючись, підстрибували. У такій петлі вони можуть стрибнути на 11 міліметрів у довжину та на 8 у висоту. А тому, можливо, використовують таку собі навичку не від страху перед небезпекою, а просто як ефективніший спосіб пересуватися.

Дрон посидів склавши руки і пролетів вузьким тунелем

Якщо ви пропустили: цього тижня ми розповідали про дрон, який допоміг врятувати британського собаку на ім'я Міллі, виманивши її прив'язаною сосискою. І це не перша добра справа, здійснена за допомогою таких літальних засобів. Але інженери продовжують шукати способів зробити їх ще більш корисними і, наприклад, вчать дронів сидіти склавши руки.

Майже не втративши літних здібностей, дрон пролетів крізь вузький тонель просто склавши дві руки з гвинтами, а такий самий трюк з усіма чотирма допоміг йому посидіти на дроті — так він зможе продовжити спостереження своїми камерами, не втрачаючи зайвого заряду акумулятора. Але і на цьому користь навички складати руки не закінчилася — двома складеними руками засіб зможе прихопити з собою який-небудь корисний вантаж, а двома вільними — продовжити політ.

Фізики надули бульбашку, яку за рік не змогла зруйнувати сила тяжіння, але змогли бактерії

Не лише вам прикро, коли бульбашка лускає за лічені секунди. Фізиків це питання також хвилює, тому вони шукають способів добитися від мильних бульбашок стійкості перед випаровуванням, силою тяжіння та іншими перешкодами, які змушують їх лускати за нормальних умов.

І цього разу бульбашка з води, гліцерину та мікрочастинок поліаміду виявилася напрочуд стійкою: гліцерин компенсував вплив випаровування, а поліамід не дав силі тяжіння та механічним чинникам зруйнувати її оболонку. Так вона простояла 465 днів. І могла би і більше, якби гліцерин не був відмінним середовищем для «життя». В останній місяць життя бульбашка позеленіла, що свідчить про бактерії і гриби, які могли поселитися, а потім луснула.

Більшість системних побічних дій вакцин проти ковіду приписали самонавіюванню

Якщо від пігулки ви очікуєте чудодійних властивостей і якесь диво потім таки стається, навіть якщо це була «аскорбінка» — ви зіткнулися з плацебо. Втім, якщо нічого хорошого ви і не очікували та лічили хвилини, коли після з'їденої цукерки у вас заболить нога, а вона все ж заболіла, то це ефект ноцебо. Тобто те саме, але зі знаком «мінус».

Так от вченим вдалося показати, що ноцебо бути відповідальним і за побічні дії вакцини проти коронавірусу. В аналіз включили дані про побічні ефекти у 45 тисяч учасників клінічних випробувань вакцин проти коронавірусу. Так у групах, яким давали плацебо, 35 відсотків людей засвідчили про щонайменше один системний побічний ефект, наприклад, втому або головний біль після першої ін'єкції. Після другої побічні реакції в групах плацебо проявлялися рідше.

Стійкість бактерій до антибіотиків вбила у 2019 році людей більше, ніж малярія і СНІД

Найповніший системний аналіз впливу бактерій, які розвинули стійкість до ліків, показав: смерть майже 5 мільйонів людей у 2019 році пов'язана з антибіотикорезистентністю, а 1,3 мільйона людей померли безпосередньо через інфекції, спричинені стійкими бактеріями. Це більше за кількість смертей того року від малярії або ВІЛ/СНІДу. Найбільше людей загинуло у регіонах Субсахарської Африки та Південної Азії. За ними, на шостому місці, Східна Європа.

Без можливості лікувати інфекції антибіотиками людству загрожує повернення в ті часи, коли близько 30 відсотків смертей наставали через зараження патогенними бактеріями. Сьогодні це шість основних патогенів, серед яких кишкова паличка і золотистий стафілокок, назви яких вам точно знайомі.

Повернення на Землю не допомогло астронавтам одразу відновитися після космічної анемії

Досі, відправляючи астронавтів працювати на МКС, вчені вважали, що анемія, тобто зменшення вмісту гемоглобіну та/або еритроцитів в крові, що спричиняє, наприклад, слабкість і головні болі, супроводжуватиме їх не більше 10 днів. Але з'ясувалося, що анемію можна спостерігати протягом усього строку місії, причому і при прибутті на Землю її наслідки одразу не зникають.

Аналізи 14 астронавтів показали, що у космічних умовах людський організм знищує приблизно на 54 відсотки більше еритроцитів, ніж на Землі, а їхній низький рівень зберігався ще протягом 3-4 місяців після повернення. Тому, плануючи подорож на Марс, ми б радили зачекати, поки це дослідження допоможе дослідити потенціал лікування і запобігання анемії.

Найдавніша гібридна тварина налічує 4 500 років. Вона виведена схрещенням домашніх віслюків та сирійських куланів

Археологічні знахідки свідчать — у III тисячолітті до нашої ери на території сучасної Сирії високо поціновували коневих, яких називали кунга. Вони були дорожчі за віслюків та взагалі мали статус транспортного засобу «знаті та богів». Втім, до якого виду віднести цих кунга, вчені досі сперечалися.

Відповідь, імовірно, криється у рештках заможної пари, поруч з якими окрім цінностей було поховано 25 самців коневих, яких не можна приписати ані до типових коней, ані до віслюків чи перських куланів. Тож найімовірніше, що це представники тих самих загадкових кунга, яких виводили схрещуванням самки віслюків та самців сирійських куланів.

Мозок сплячих відреагував на незнайомі голоси

Щоб дослідити, що відбувається з мозком уві сні, вчені зібрали 17 добровольців поспати дві ночі у лабораторії. Там слідкували за активністю їхнього мозку через апарат полісомнографії та паралельно «нашіптували» їхні імена знайомими та незнайомими учасникам голосами.

І на останніх електрична активність мозку помітно зростала та навіть супроводжувалася мікропробудженнями. Імовірно, так еволюція підготувала нас до імовірних небезпек, які чатують поки ми спимо, та навчила мозок фільтрувати інформацію навіть під час сну.