Рисові зернята виявилися здатними реагувати на звуки дощу, пришвидшуючи проростання майже на 30 відсотків. Клітини рису відчували звукові хвилі від дощових краплин за допомогою гранул крохмалю, які допомагають рослинам визначати, де верх і низ. Подібні механізми можуть також лежати в основі захисту рослин від шкідників, коли вони починають виробляти більше токсинів у відповідь на звуки жування їхнього листя гусінню. Дослідження опублікували в журналі Scientific Reports.
Як перевіряли здатність рослин чути звуки?
Дослідження проводили на посівному рисі, який може проростати як у зволоженому ґрунті, так і в повністю вкритому водою. Спершу науковці записували звуки дощу різної інтенсивності, коли краплі в невелику калюжу. Як виявилося, падіння крапель у неї спричиняло такий звуковий тиск, який фіксують на невеликій відстані від двигунів реактивних літаків. Але ці звуки знаходяться за межами діапазону, який може чути людина, а також погано передаються з води в повітря. Тому науковці припустили, що натомість ці звуки здатні впливати на рослини на невеликій глибині під водою та землею.
Щоб це підтвердити, дослідники провели експеримент, у якому симулювали дощ різної інтенсивності для насінин рису в калюжах на глибині 2,5-3 сантиметрів під водою, як їх зазвичай і сіють. Невеликий дощ не впливав на успіх проростання рису, але падіння крапель із найбільшою інтенсивністю збільшувало проростання на 30 відсотків порівняно з контрольною групою. Дослідники встановили, що звукові хвилі зміщували зерна крохмалю в клітинах, провокуючи проростання під дією гравітації. Але такий ефект зберігався лише тоді, коли насінини знаходилися на невеликій глибині, оптимальній для їхнього проростання.
- Раніше рослини, такі як тютюн і томати, навіть помітили за видаванням ультразвукових писків у відповідь на стрес.
- А німецькі дуби пристосувалися до нашестя гусені, після нього випустивши бруньки пізніше.