Трансплантація калу, яку пропонували використовувати для полегшення симптомів хвороби Паркінсона, виявилася неефективною для цих цілей. Клінічне дослідження за участі 45 пацієнтів з хворобою Паркінсона показало, що хоч трансплантація калу й була безпечною, зміни в мікрофлорі кишківника не призвели до позитивних клінічних проявів чи змін у біомаркерах хвороби. Таке дослідження опублікували в журналі JAMA Neurology.
Зміни нейронної активності, що відбуваються із розвитком хвороби. David Vaillancourt, Ph.D., University of Florida
Чому трансплантацію калу вважали ефективною для лікування хвороби Паркінсона?
Хвороба Паркінсона часто супроводжується порушенням кишкової мікрофлори, зокрема закрепами, яке може впливати на сигналізування між кишківником і мозком і погіршувати прояви хвороби. Тому трансплантацію калу розглядали як спосіб покращити різноманіття кишкової мікрофлори та позбутися цих симптомів. Утім, результати цього дослідження свідчать, що переваги трансплантації калу можуть бути переоцінені і потрібне подальше вивчення способів підвищення її ефективності.
Що ще намагаються лікувати трансплантацією калу
🥃 За допомогою трансплантації калу спробували лікувати алкогольну залежність. Як показало дослідження, знизити тягу до спиртного допомогла пересадка від донора бактерій кишківника, яких бракує залежним.
💊 Також трансплантація калу виявилася дієвішою за антибіотики у боротьбі з кишковою інфекцією, спричиненою бактеріями Clostridium difficile, що дозволить уникнути приймання антибіотиків.
🐁 Трансплантацію калу застосували також для того, щоб сповільнити старіння мозку — поки що в мишей. Трансплантація зробила кишковий мікробіом, роботу імунної системи та мозку старих мишей подібною до юних тварин.