Пацієнтам із хворобою Паркінсона провели пересадку калу, щоб перевірити, чи може відновлення нормальної мікрофлори кишківника зменшити прогресування захворювання, як на це вказували попередні дослідження. Через рік після процедури з'ясувалося, що у групі трансплантації калу важкість моторних порушень несильно, але статистично значущо зменшилася. Тому науковці закликають до подальших досліджень підходу, щоб з'ясувати потенціал лікування хвороби Паркінсона пересадкою калу. Дослідження опубліковане у журналі eClinicalMedicine.
Getty
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Як проводили лікування пересадкою калу?
В експериментальній терапії взяли участь 46 пацієнтів із ранньою стадією хвороби Паркінсона. Їх розділили на дві групи, одній із яких ввели через зонд у тонку кишку фекальний розчин від ретельно обстеженого здорового донора, а другій — розчин власного калу для порівняння. За здоров'ям учасників стежили протягом року, кожні кілька місяців оцінюючи стан пацієнтів. З'ясувалося, що у всіх учасників з групи донора моторні прояви хвороби зменшилися, у середньому на 5,8 бала за шкалою важкості порушень. Тоді як у групі порівняння симптоми зменшилися у середньому на 2,7 бала, однак покращення відмічалося не у всіх учасників.
Загалом терапія сприймалася пацієнтами добре — побічні дії обмежувалися лише тимчасовим дискомфортом у животі. Тож науковці вважають, що варто продовжити дослідження, але вже за участі більшої кількості пацієнтів та на різних стадіях хвороби Паркінсона.
- Покращити стан пацієнтів із хворобою Паркінсона, а також з деменцією, може проживання у більш озеленених районах, показало нещодавнє дослідження.