Телескоп для пошуку позаземних цивілізацій підслухав швидкі радіосплески

Масив радіотелескопів Аллена, який використовується для пошуку позаземного розуму, зареєстрував 35 швидких радіосплесків — мілісекундних спалахів потужного випромінювання невідомої природи. Вони походили з одного джерела, але астрономи не знайшли закономірностей у тривалості сплесків і проміжків між ними. Натомість вони виявили, що радіочастота, на якій виникали сигнали, з часом знижувалася. Відкриття допоможе астрономам зрозуміти природу швидких радіосплесків, розповідає Space.com. Стаття вчених доступна на arXiv.

Масив радіотелескопів Аллена, завдяки яким дослідили радіосплеск. SETI 

Масив радіотелескопів Аллена, завдяки яким дослідили радіосплеск. SETI

Чому телескоп для пошуку іншопланетян використали для швидких радіосплесків?

Вже майже 16 років, з моменту відкриття, швидкі радіосплески залишаються загадкою для астрофізиків. Вони тривають не більше кількох мілісекунд, але характеризуються надзвичайною потужністю: їхнє джерело за цей час встигає випустити стільки енергії, скільки випромінює за кілька днів Сонце. Саме через коротку тривалість, а також непередбачуваність появи, джерело швидких радіосплесків досі не вдалося виявити. Тому до їхнього дослідження долучилися також й астрономи проєкту із пошуку позаземних цивілізацій SETI.

Масив радіотелескопів Аллена, який використовується для спостережень проєкту, працює у широкому діапазоні радіохвиль, тому може реєструвати не лише різні радіосплески, а і відстежувати, чи змінюється частота, на якій вони відбуваються. Випробувати можливості телескопів науковці SETI вирішили на повторюваному радіосплеску FRB 20220912A, який вперше виявили у 2022 році.

Що особливого дізналися про радіосплеск?

За FRB 20220912A астрономи спостерігали протягом 23 днів, за які встигли зареєструвати 35 спалахів. У середньому сплески тривали 1,2 мілісекунди, але жодних закономірностей у їхній тривалості чи проміжках між ними астрономи не виявили. Утім, всі спалахи виникали у низькому діапазоні радіочастот, не вище 672 мегагерців. А центральна частота, яку охоплював кожен спалах, з кожним новим знижувалася.

Пояснити таку поведінку спалахів науковці не можуть, а також відзначають, що наразі жоден з висновків їхніх спостережень не свідчить на користь тієї чи іншої теорії походження швидких радіосплесків. Однак, астрономи сподіваються, що нові деталі про FRB 20220912A допоможуть покращити моделі, які описують ці радіосплески, а також стануть у пригоді в інтерпретації спостережень за іншими схожими явищами.

Що про Всесвіт розповідають швидкі радіосплески

🌟 Аналіз повторюваних радіосплесків, таких як FRB 20220912A, вказав, що джерелом цих спалахів можуть бути зоретруси

☄️ А дослідження найближчого до Землі швидкого радіосплеску дозволило припустити, що він є випромінюванням від нейтронної зорі, яка «вдавилася» астероїдом

🌌 Між тим, найстаріший та найенергійніший швидкий радіосплеск, який вдалося зареєструвати, допоможе астрономам оцінити густину видимої матерії Всесвіту